Михайло Панін

4 червня 1877 р. у селі Протасово Калузької губернії у бідній селянській родині знайшовся Михайло Микитович Панін. Малювати любив з дитинства, але тільки 25-річним спромігся стати студентом. Закінчив Вище художнє училище живопису, скульптури та архітектури при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1911; майстерня професора Василя Савинського, згодом Іллі Рєпіна та Франца Рубо).
На його картині «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною» (1911) зображені реальні історичні події лютого 1565 року, коли московський цар Іван Грозний виїздив із кремлівських воріт. Ця дипломна робота відзначена золотою медаллю Імператорської академії мистецтв, за неї Михайло Панін одержав звання художника. У 1914 р Петербурзька академія мистецтв передала полотно до фонду щойно заснованої Катеринославської картинної галереї. До німецько-радянської війни картина зберегалася в художньому музеї Дніпропетровська. 17 липня 1942 року німецький офіцер на прізвище Тац вилучив полотно і ще сім предметів мистецтва з фонду музею. Твори вивезли з Дніпропетровського художнього музею. Вважалося, що картина «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричиною» пропала.
У 2017 р до галереї «Potomack Company» (США) звернулося подружжя Трейсі з Ріджфілда (штат Коннектікут), щоб виставити картину на аукціон. Тоді з’ясувалось, що це полотно Михайла Паніна, вивезене з окупованого Дніпропетровська. У 2019 р. твір повернувся в Україну із США.
Восени 1911 року Михайло Панін вирушив за кордон: Австрія, Італія, Франція. Вивчав творчість митців живопису, малював. У 1909—1914 рр був участь у розписах на біблійну тематику російських дипломатичних місій у Румунії, Болгарії, Франції. На жаль, полотна, створені за кордоном, не збереглися до нашого часу.
У 1916 році на щорічній весняній Академічній виставці художник експонував роботи: «Портрет дружини», «Світанок», «Після дощу», «Курган».
Події 1917 -1921 рр стали для Михайла Паніна тяжким випробуванням: довелося забути про академічну освіту, брався за будь-яку роботу, аби здобути шматок хліба.
З 1925 року художник жив у Катеринославі (в наступному році місто отримало назву – Дніпропетровськ). Працював у галузі історичного живопису. Заснував міську художню студію, потім – професійні курси художнього мистецтва, які перетворилися на Художній робітфак, художньо-педагогічний технікум (з 1935 р. – Дніпропетровське державне художнє училище). М.М. Панін став його першим директором і повністю присвятив себе педагогічній діяльності.
У 1947 р. брав участь у 10-й виставці робіт художників Дніпропетровщини, на якій представив «Портрет І. Ю. Рєпіна» і «Портрет П. П. Чистякова». На обласній художній виставці 1954 року виставив «Автопортрет» і «Жіночий портрет».
Помер художник у Дніпропетровську 20 грудня 1963 року.