Козацький нащадок Грицько Борщ потрапив у Петербург і заради сходження кар’єрними щаблями зіпсував смак прізвища імперським «ов».
31 липня 1833 р. у Петербурзі народився Ілля Борщов, син Грицька Борща – ботанік і натураліст, фахівець у галузі анатомії та фізіології рослин. Ґрунтовну освіту Ілля здобув в училищі святого Петра (Petershüle) та І Імператорському Олександрівському ліцеї (закінчив по першому розряду). До речі, улюблений предмет Іллі, лекції з ботаніки професор Шау викладав ліцеїстам англійською. Крім ботаніки українець активно займався вивченням іспанської мови та музики, гравюрою по каменю. Він здійснив ряд наукових експедицій: Санкт-Петербурзькою губернією, до берегів Аральського моря та до басейну р. Сир —Дар’ї. Борщов був зачарований Киргизьким степом, простотою побуту та чесністю кочовиків, що мріяв про повне переселення у цей край, не зіпсований цивілізацією. Під час експедиції Борщов потрапив у полон до непокірних киргизів і врятували його тільки кмітливість і швидкий кінь.
Останні штрихи до закінчення освіти – навчання в університеті Вюрцбурга у професора Шенка та здобуття ступеню доктора філософії. Після цього науковець переїхав на батьківщину пращурів, до Києва, де був професором Університету Святого Володимира. Ботанік і мандрівник знаний розвідками з ботанічної географії Арало-Каспійського ареалу, про водорості Аральського та Каспійського морів. Енциклопедичні знання Борщова, його жвавий темперамент, щирість і простота приваблювали не тільки студентів.
Під час набору пацієнтів до університетської лікарні в одному з військових шпиталів Борщов захворів на висипний тиф. Хвороба проявилась тоді, коли вчений не мав медичної допомоги — у селі, куди він із родиною поїхав на Великдень. Відтак 30 квітня 1878 року Ілля Борщов передчасно пішов з життя. Похований у селі Будище Коропського району на Чернігівщині.
