UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Ілля Кириченко

Ілля Кириченко

31 липня 1889 р. у с. Рябухи, Чернігівщина, народився Ілля Микитович Кириченко. Селянський син закінчив слов’янське відділення Ніжинського історико-філологічний інституту (1914). У часи Першої світової викладав латинську, грецьку та російську мови у гімназіях Іваново-Вознесенська (1914—1918).
На заклик уряду УНР повернутися до України відгукнувся: з 1918 р. виїхав до УНР, викладав українську та класичні мови у школах і вишах України (Лубни, Київ), працював перекладачем і редактором наукових творів із різних галузей знань – медицини, біології, ботаніки, фізики, хімії.
За радянців був надто обережним, зміг уникнути арешту та займався професійною діяльністю.
З 1930 року Ілля Кириченко – викладач української мови робітфаку при Українському інституті лінгвістичної освіти, невдовзі на посаді доцента цього інституту викладав українську та латинську мови. З 1931 р. і до кінця життя працював у Інституті мовознавства АН УРСР (у 1938—1955 pp. — завідувач відділу словників); з 1936 р. одночасно викладав латинську мову у Київському університеті (з 1952 — завідувач кафедри класичної філології).
Ілля Кириченко першим уклав «Словник медичної термінології» (Держвидав, 1936).
Кириченко був співавтором академічного постишевського Російсько-українського словника (1937 р.), який виконував завдання партії – «наближення української мови до російської».
Як ви розумієте, співавтори словника не забули знищення мовознавців (мовних шкідників) за рішенням суду СВУ, погром скрипниківських мовознавців – творців словника Голоскевича. Вони створили за висловом Агатангела Кримського «російсько-рОсійський словник».
У 1945 р. Ілля Микитович захистив кандидатську дисертацію «Українсько-російські словники та принципи складання їх» і став одним із упорядників великого Російсько-українського словника за редакцією М. Калиновича, Л. Булаховського і М. Рильського (1948 р.).
У 1951 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Засновник і головний редактор «Лексикографічного бюлетеня» АН УРСР (1951—1955).
Ілля Кириченко – автор першого в українській лексикографії перекладного «Українсько-російського та російсько-українського словника власних імен людей» (1954), автор «Орфографічного словника» (1955). Дійсно, перші спроби такого словника ми знаходимо у додатку до словника, укладеного Б. Грінченком (IV т.) Це 15 сторінок хрещених імен людей, де подано реєстр застарілих, зменшувальних імен. У словнику Кириченка зазначені офіційні імена та їхній переклад на російську. Як пише Вікіпедія: «Під керівництвом Кириченка створено перший в українській лексикографії перекладний «Українсько-російський та російсько-український словник власних імен людей» (1954, кілька видань), який запровадив практику перекладу власних українських імен на російську мову (Микита – Никита, Олександр – Александр, Микола – Николай, тощо), а відтак стверджував росіян на думці, що «украинцы – те же русские, только имена портят».
Помер 65-річний Ілля Микитович Кириченко в Києві 13 липня 1955 р. Похований на Лук’янівському цвинтарі.

Лип 30, 2022Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Ілля БорщовГерой бурхливої ночі
You Might Also Like
 
Маестро акварелі
 
Вадим Пассек

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 months ago Видатні люди114
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.