UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Куми Тадея Рильського

Куми Тадея Рильського

– От глянь. Ти пишеш, що Тадей Рильський був кумом Володимира Антоновича.
– Пишу. Що для тебе значить слово «кум»? Для чого у нас кум?
– Пити-гуляти, до куми моргати (погана та кума, що під кумом не була); або як писав Леонід Глібов: «Ніхто не бачив, тільки зорі. Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома».
– Уот. Ісчо я вспомніла сєріали! Там «кум» – опєр, іму стучат стукачі, випалняют іво заданія, – знайшлася Софочка.
– Ні, Софочко, кум-опер – це не наша ментальність; у нас кум – рідня. Кум – це хрещений батько дитини, за яку той відповідає перед Богом. Двох хрещених батьків мав Максим Рильський: Володимира Антоновича та Йосипа Юркевича. І Тадей Рильський, і його куми були членами «Старої громади», де був закон: якщо громадівця забирали під арешт, або він помирав, родині допомагали члени товариства; сироту-дитину брали на виховання в свої родини хрещені (так виховувалися Максим Рильський, Михайло Старицький). Коли помер Тадей Рильський, Максимові було сім років. Його забрав до себе у сусіднє село офіційний опікун – Йосип Юркевич, «сонячний лікар». Дав хлопцеві домашню освіту, потім влаштував до гімназії Науменка в Києві. Там Максим жив у родині Володимира Боніфатійовича Антоновича, виховувався разом із чотирма дітьми професора; дружив із майбутнім істориком мистецтва, членом Центральної Ради Дмитром Володимировичем Антоновичем. 21 березня 1908 р. у Києві упокоївся Володимир Антонович. 25 листопада 1910 року не стало опікуна. Смерть Йосипа Юркевича, як і смерть батька, глибоко вразила п’ятнадцятирічного Максима. За його власними словами, це були два найбільших потрясіння юності.
– А хто ж тоді опікувався сиротою?
– Тоді опіку брав на себе побратим. Уже давно хрестоматійним прикладом опікунів-побратимів Максима Рильського стали члени Старої громади: Микола Лисенко, Олександр Русов. Ніколи не забував Рильський своїх хрещених, батькових побратимів, згадував їх у своїй поезії.
20 квітня 1907 року у газеті “Рада” з’явився перший друкований вірш Максима Рильського “Весна”, присвячений хрещеному батькові Йосипу Юркевичу.
Хрещений батько Максима Рильського – Володимир Антонович за часів радянців був персоною non grata, але хрещеник не побоявся згадати близького друга батька у 1940 р. у вiршi «Шафа» романiвськi «двi тополi, що Антонович посадив», у поемі “Мандрівка в молодість”(1943 р.):
Мій батько запальний і тихий Антонович,
Що дружба з юних літ лучила їх міцна,
Ненавиділи їх Піхно і Юзефович,
А Лисенко любив, Старицький шанував
І Діоскурами Іван Франко назвав.
– Ну, вопшче… Я би так не змогла. Треба, щоб про таке всі знали! Такі куми – святі люди!

Січ 6, 2022Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Дарія РебетОлександр Луговий
You Might Also Like
 
Легендарний Мазепа
 
Мурашки: Микола та Олександр

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 months ago Видатні люди232
Недавні записи
  • Від бекаса до снайпера
  • Альбатрос
  • Перший космічний концерт
  • Гамалія
  • Любарт
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Ганна Черкаська до Яків Новицький – літописець Запорожжя
  • Ганна Черкаська до Батько “народних” пісень
  • Сергій до Чар-зілля
  • Олександр до Смородина чи порічка?
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.