12 липня 1926-го р. у Києві побралися 31-річний Максим Рильський і 40-річна Катерина (в дівоцтві Паткевич) за чоловіком Очкуренко.
Як же звела їх доля? Макс – нащадок славного Тадея з роду князів Трубецьких і неписьменної селянки Меланії Чуприни. Хрещеним батьком був Йосип Юркевич, сусід-поміщик, лікар, друг Тадея та член «Старої Громади». Всі члени Старої Громади вдома спілкувалися винятково українською, виховали власних дітей гідними українцями. Дитинство Макса пройшло у с. Романівка, де батько власним коштом відкрив школу, утримував її, сам викладав. Звісно, першим викладачем Макса був батько. Поляк учив сина українською. Потім були приватні вчителі, підготовка до гімназії.
Коли Максу було сім років, помер батько. У громадівців був звичай. Якщо хтось із них помирав, дітей-сиріт брали в свою родину побратими. От і став хрещений батько Макса офіційним опікуном Рильського-молодшого. Чи варто дивуватися, 20 квітня 1907 року у газеті «Рада» з’явився перший друкований вірш Максима Рильського «Весна», присвячений Йосипу Юркевичу.
У домі Лисенків 12-річний Максим безнадійно закохався (така, видно, його доля – закохуватися у старших і чужих жінок). Галя Лисенко була старшою на шість років і заручена з Костянтином Шилом.
У будинку Юркевича на Паньківській, 8 жила родина друзів лікаря – Шпілевичі. Так сталося, що Вірі Шпілевич судилось стати першою жінкою, якій закоханий Максим Рильський присвятив лірику. У 1911 році він написав вірш «В місячному морі» з посвятою «В.В.Шпілевич».
…І в серці мрії і кохання,
І пісня знов, як пташка в’ється —
Забудьмо муки і страждання —
Музика тиха з неба ллється. (1, т.1, с.320)
Максимові було п’ятнадцять, коли не стало Йосипа Юркевича. Юного Максима Рильського, Михайла Старицького забрали до себе на виховання родини громадівців – історика Володимира Антоновича, композитора Миколи Лисенка та етнографа Олександра Русова. Всі вони жили в одному дворі, разом із Максимом ходили до Купецького зібрання (нині Національна філармонія) на концерти Скрябіна, Рахманінова.
20-річним Макс закінчив гімназію Науменка, вправно грав на фортепіано, імпровізував. Захоплювався Пушкіним, Міцкевичем, французькими поетами — Бодлером, де Лілем, Маларме, де Ередіа, Верленом, Рембо… Читав в оригіналі, адже французьку в гімназії викладав француз Моріс Маяр. Згодом Рильський багато перекладав з французької, а 1957-го потрапив до Парижа, без проблем дав інтерв’ю в студії місцевого телебачення. Як бачимо, рівень викладання гуманітарних дисциплін у гімназії Науменка таким високим, що навряд чи якийсь радянський виш дав би кращі знання. Директор гімназії за часів УНР був міністром освіти, а 1919 р. його розстріляли більшовики.
Жив Максим у свого земляка Івана Очкуренка і до безтями закохався в його дружину Катерину, хоч вона була старша від Максима на дев’ять років.
Рильський не здобув вищої освіти: мав рік навчання на медичному факультеті в Університеті Св. Володимира та семестр на історико-філологічному факультеті Українського національного університету, він займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. Прикметно, що Микола Бажан і Максим Рильський не мали вищої освіти, але стали енциклопедистами, справжніми докторами наук, академіками.
У Києві Рильський викладав у залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Став одним із п’яти у ґроні неокласиків; працював у редакції журналу «Книгар», пізніше – у видавництві «Слово».
Не маючи сил побороти гріховне кохання, Максим попросив Катерину вийти за нього заміж. Жінка поставила умову: якщо він всиновить її шестирічного сина Жоржа. Поет погодився.
12 липня 1926-го р. у Києві побралися 31-річний Максим Рильський і 40-річна Катерина (в дівоцтві Паткевич) за чоловіком Очкуренко.
12 листопада 1930 р. у подружжя народився син Богдан. Катерина Миколаївна завжди ретельно стежила за собою, мала елегантний вигляд. Вона ніколи не виходила зі спальні в халаті й капцях — тільки в сукні, у черевиках на підборах. Смачно готувала. Коронною стравою вважався шпигований салом заєць, упольований чоловіком. Остапу Вишні подобався її суп із дикої качки…
Та на довгому віку всяке бувало. У 1943-му в Кремлі, під час вручення Сталінської премії, Максим Рильський познайомився з хіміком Валерією Познанською. Спалахнула взаємна пристрасть. На той час Максим Тадейович мешкав у Москві сам, сім’я перебувала в Уфі… Син Богдан, дізнавшись про батькову зраду, реагував надто емоційно, вимагав, аби Максим Тадейович пішов від них. Та невдовзі все владналося. Катерина Миколаївна повелася шляхетно й мудро. Ніколи й нічим не дорікнула чоловікові. Коли 1958 року вона померла, на її могилі, обійнявшись, плакали колишні суперники: Максим Рильський та Іван Очкуренко. Рильський пережив дружину на вісім років.
Історію кохання Максима Тадейовича та Катерини Миколаївни часто згадували в Києві, доводили, що подібна до деталей історія кохання Наталії Ужвій та Євгена Пономаренка.
Євген був неодруженим парубком, молодшим на одинадцять років за Наталю.
Знайомство відбулося, коли Ужвій і Семенко перебували у шлюбі.
У 1936 р. 38-річна Наталя розлучилася, того ж року вийшла заміж за 27-річного Євгена, який усиновив її Михася.
Обидві жінки мали подібні побутові звички: завжди доглянуті, ніяких халатів і капців.
Євген пережив Наталію на вісім років.
Видно, щасливі родини схожі.
Залишити відповідь