Відбілює душа свою велику правду
У лузі споминів, над річкою Буття.
Ліна Костенко
26 липня 1648 р. у битві під Старокостянтиновим повстанці на чолі з полковником Максимом Кривоносом розбили армію магнатів Речі Посполитої під орудою Єремії Яреми Вишневецького.
Полковник Максим Кривоніс (? — 1648) — реєстровий козак, перший лисянський полковник, один з керівників козацько селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Відомий під прізвиськом Перебийніс, навіть Камерон (шотл. Кривий ніс); тільки заочі, коли Кривоніс був дуужжже далеко, поляки величали його «дикуном», «псом» із «слонячим хоботом» – «trąba Słoniowa».
Справжнє прізвище Кривоноса невідоме. Згідно з однією з версій, він з селянської (інша версія, що з попівської) родини з села Вільшанка (підписувався «Максим Вільшанський»), або Острога.
Мав Максим брата, який загинув у Пилявецькій битві, дорослого сина Олександра Кривоносенка, який був козацьким полковником у 1649—1651 рр.
До нас дійшла карикатура з німецького памфлету XVII століття, де була згадка про «задиристий характер» і набік вивихнутий ніс. Ймовірно, Микола Самокиш послуговувався цим зображенням, створюючи полотно «Бій Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким», 1934 р.
Вони зійшлися в битві під Старокостянтиновим (нині Хмельницька обл.) – полковник Кривоніс та родич Байди Вишневецького, “бундючний син волоської княжни”, найбагатша людина України, Ярема Вишневецький, який командував усіма польськими військами, що діяли на території України.
Пихатий Єремія, самовдоволений, без крихти сумління, “усе привчений бачити зверха – не здатен був сумлінням “совіститись”. Огидна вже його зовнішність, в якій вражаючи точно схоплена деталь – очі, крізь які проглядає його жорстоке єство:
непривабливий з лиця.
Воно у нього зле, байдуже,
щось од вчорашнього млинця.
Бліде, холодне, невиразне…
Лиця ніхто не пригадає.
Очей ніхто не забува.
Ліна Костенко
Максим Кривоніс підтвердив славу непереможного полководця, хоч був поранений кулею, трохи вище серця.
