18 червня 1952 р. у м Триберг, Шварцвальд уві сні упокоївся 63-річний український шахіст Юхим Боголюбов (Боголь).
Народився Юхим Боголюбченко, справжнє прізвище, 14 квітня 1889 р. у с. Станиславчик на Вінниччині. Син священика учився в семінарії, у 1907 р. поступив у Київський політехнічний інститут. У 20 років захопився шахами, згодом став одним із провідних шахістів України. Коли він грав у міжнародному турнірі Німецького конгресу в Мангеймі, почалася Перша світова війна. Юхим потрапив у табір інтернованих у м. Триберг. За шість років перебування в Німеччині Юхим Боголюбов познайомився з Фрідою, німкенею, дочкою годинникаря, одружився з нею.
Залишаючи Фріду з дочками в Триберзі, Боголюбов 1-2 рази на рік приїжджав до СРСР для участі в змаганнях, побачитися з другом Богатирчуком. У 1924 і 1925 рр. після перемог у чемпіонатах СРСР, після легендарної перемоги у Першому московському міжнародному турнірі 1925 р. (випередив чемпіона світу Хосе-Рауля Капабланку, екс-чемпіона Еммануїла Ласкера), він зважився прийняти німецьке громадянство, бо з «серпастим, молоткастим» важко було їздити на змагання, мандрувати. За це його позбавили звання чемпіона СРСР (єдиний випадок!) і радянського громадянства.
Він розробив систему гри в ферзевому гамбіті, варіанти в королівському гамбіті та французькому захисті. Автор книги «Міжнародний шаховий турнір у Москві 1925 р.». Вісім разів ставав чемпіоном Німеччини (1928-39), перемагав на міжнародних турнірах у Стокгольмі (1919), Берліні (1919, 1926, 1928), Бад-Киссінгені (1928), Бад-Наухаймі (1935), Штутгарті (1939). Як громадянин Німеччини Боголюбов двічі (у 1929-му і 1934 р.) сперечався за чемпіонський титул із громадянином Франції Олександром Альохіним. У 1931 р. він єдиний раз узяв участь у Всесвітній шаховій олімпіаді в Празі, показав на першій дошці німецької команди результат — 12,5 очка з 17 можливих. «Я люблю шахи за їхню логічність», – повторював Юхим Боголюбченко, якого друзі звали коротко «Боголь».
Невисокий, квадратний, як усі 64 шахові клітини разом, Боголь любив ковбасні дієти, був фантастично дотепним гумористом-анекдотчиком, хоч мав невеселе життя. Боголюбов був повністю аполітичним, на першому місці у нього були шахи. Коли ж до влади прийшли нацисти, «не арієць» Боголюбов був позбавлений можливості виступати у багатьох клубах; у його дочок виникли проблеми при вступі до університету, і Боголюбов вступив у націонал-соціалістичну партію, хоч його «нацистська діяльність», полягала в двох речах:
1. Гросмейстер мав обов’язково носити значок НСДАП;
2. Брати участь у шахових іграх на території рейха. У 1942 р. він приїздив у Київ та Донецьк.
Саме за це після війни радянська федерація домоглася, що Боголюбову заборонили грати за межами Німеччини.
18 червня 1952 р. у м Триберг, Шварцвальд заснув сном праведника 63-річний український шахіст Юхим Боголюбченко (Боголюбов, Боголь).
