12 вересня 1620 р. у Тарнові помер 76-річний Януш Острозький — останній князь Острозький по чоловічий лінії, найбагатший магнат руського походження, займав найвищу світську посаду в Речі Посполитій – каштеляна краківського (з 1593 року). «Ім’я князів Острозьких було символом “окремішності” нашої нації, гарантом її політичної та культурної автономії». Князь Януш зберіг і примножив скарби дідів-прадідів. Мав за ідеал свого батька, завжди брав з собою в походи оберіг – золоту медаль із зображенням князя Костянтина-Василя Острозького.
У 1609 році для захисту кордонів держави та своїх володінь князь Януш заснував Острозьку ординацію «Острозький майорат», столицею якої згодом стало Дубне. Розбудував дубенський замок: зміцнив його бастіонами, глибоким ровом, підвісним мостом; побудував Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів у м. Дубне. У Дубенському замку постійно тримав до 300 воїнів. Заснував міста Василів, Обухів.
За його заповітом було створено командорство Мальтійського ордену у Польщі. Перший римо-католик у роді князів Острозьких.
Похований 3 листопада поряд із першою дружиною, промову на церемонії виголосив краківський канонік Якуб Островські. 
У костелі в Тарнові є надгробок Осторозьких у катедрі, де встановлено князю Янушу надгробок з епітафією.
Із смертю Януша династія князів Острозьких припинила своє існування.
