20 серпня 1873 р. (1875) у с. Михайлівці (Мелітопольський повіт, Таврійська губернія), нині смт. Михайлівка Запорізької області на вулиці Садовій народився Саул (Шаул) Гутманович Черниховський. Батьки – заможні поміщики, освічені євреї. Перша мова матері – ідіш, з п’яти років державна мова – російська, з семи років іврит. І цей юний поліглот почав навчання в школі для дівчаток, бо вона була єдиною російськомовною в рідному селі. Школярем Шаул робив переклади на іврит (старогебрейську мову) хрестоматії Костянтина Ушинського «Родное слово», творів О. Пушкіна. Віршував на російській та івриті.
У 15 років Черниховський потрапив до Одеси, почав учитися в єврейському комерційному училищі. Жив репетиторством. Познайомився та подружився з І. Клаузнером, що вплинуло на літературну долю Черниховського: почав писати тільки на івриті, Клаузнер публікував вірші друга, популяризував його творчість.
Можливість працювати у багатих бібліотеках, читати оригінали творів спонукала юнака до вивчення мов: німецької, французької, англійської. Задля розваги Шаул вивчив італійську. Для вступу на медичний факультет університету, – грецьку та латину.
До російського університету його не прийняли через квоту на студентів-євреїв, тому Шаул Черниховський подався в університети Гейдельберга (1899–1903) і Лозанни (1903–1905, диплом доктора медицини), вивчав медицину та природознавство; прослухав цикл лекцій із філософії та літератури. В Гейдельберзі він познайомився з анархісткою на імя Меланія (Марія фон Гозіас-Горбацевич), полька пані, християнка, яка стала його дружиною. Шлюб з неєврейкою створив перепони між Черниховським і колами ішува, які були проти переїзду поета в Ерец-Ісраель.
Після повернення з-за кордону працював лікарем у Мелітополі Херсонської губернії (1906–1907 рр.) та земським лікарем у Харківській губернії (1907–10 рр.) У 1910 році переїхав до Петербургу. Медицина для Шаула була дружиною, поезія – коханкою: його поетична лексика збагатилася словами про флору, фауну, про що писала енциклопедія Брокгауза та Ефрона: «Он является первым еврейским поэтом, у которого каждый цветок и любой представитель звериного или пернатого царства имеет свое определенное название». Переклав на іврит «Іліаду», «Одіссею» та «Слово о полку Ігоревім».
Під час першої світової війни також був лікарем у госпіталі. Після війни повернувся до Одеси, заробляв приватною практикою.
Після заборони івриту в більшовистській Росії в 1919 р. поїхав у Симферопіль до М. Вінавера; створив цикл «Сонетот Крым» («Кримські сонети»). У 1921 р. отримав дозвіл на виїзд із Росії разом із іншими єврейськими письменниками, але через хворобу матері затримався до літа 1922 р. Потім був Берлін, злиденне існування (приватна практика серед емігрантів і нечасті гонорари).
У 1922 р. в Берліні відбулася зустріч Черниховського та Ходасевича: «Коренастый, крепкий мужчина, грудь колесом, здоровый румянец, оглушительный голос, стремительные движения. Не снимая пальто, усаживается на подоконник, говорит быстро, хлопая себя по коленке и подкручивая лихие казацкие усы. У него военная выправка и хороший русский язык с легким мало-российским акцентом. Ничего поэтического и еще меньше — еврейского. Скорее всего — степняк-помещик из отставных военных. Такие люди хорошо говорят об окрошке. Милый Черниховский! В окрошке он ничего не смыслит. Он говорит исключительно о Гомере, об ассирийском эпосе, о книге Бытия и с жаром разоблачает литературные плагиаты, сделанные не менее трех тысяч лет тому назад».
Він рвався в Ерец-Ісраель: зробив невдалу спробу у 1923 р., повторив її в 1925-му. Берлін, Швеція, Фіхтенгрунд.
У 1928-му кілька місяців прожив у США, де отримав моральну та матеріальну підтримку єврейської громади.
Нарешті запрошення до Ерец-Исраелю для завершення роботи над Словником медичних і природничих термінів. Ця робота обірвалася через смерть у 1930 р. доктора А.М. Мазія, Черниховський завершив працю, і словник медичних термінів на трьох мовах – івриті, латиною та англійському – вийшов друком у 1934 р.
Скромні гонорари від літератури, перекладів не давали можливості утримати родину, тому вдавався до лікарської практики. Нарешті домігся посади лікаря в одній із тель-авівських шкіл, що дозволило триматися. З 1936 року — Шаул представник літератури на івриті в міжнародному ПЕН-клубі.
Двічі (в 1935 і 1937) номінувався на Нобелівську премію з літератури.
Останні роки життя Шаул Черниховський жив у Єрусалимі. Його і родину прийняв грецький монастир Сен-Сімон. Черниховський на той час дуже бідував, був важко хворим.
14 жовтня 1943 року в Єрусалимі закінчився земний шлях поета Шауля Черниховського. З осені 2014 р. портрет Черниховського друкується на купюрах 50 шекелів.
Головне зображення: Портрет роботи Леоніда Пастернака
Купюра 50 шекелів 2014 року з портретом Черниховського
Залишити відповідь