UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » «Під синьою пляшкою»

«Під синьою пляшкою». Юрій Кульчицький.

13 серпня 1683 р. у Відні в кравецькому ряду біля собору, за адресою Домгассе, 6 запорізький козак Юрій Кульчицький відкрив першу кав`ярню Східної Європи під назвою «Під синьою пляшкою» (нім. «Zur blauen Flasche»). Заклад було оформлено в османському стилі, відвідувачів Кульчицький завжди обслуговував у турецькому вбранні. Там вперше почали подавати каву по-віденськи, а на знак перемоги над турками відвідувачі могли з’їсти рогалики у вигляді османського півмісяця, які випікав Пітер Вендлер.
Карпатське село Кульчиці дало світові трьох гетьманів: Петра Конашевича-Сагайдачного, Марка Жмайла-Кульчицького, Павла Павлюка (Бута).
Нащадок Сагайдачного шляхтич Юрій Франц Кульчицький походив із родини українських шляхтичів православного «руського» роду Кульчицьких-Шелестовичів, які мали власний герб «Сас», із села Кульчиці, що на Львівщині.
20-річний Юрко подався на Січ. Поліглот знав латину, німецьку, польську, румунську, угорську, тому Сірко наказав записати козака до школи тлумачів – майбутніх дипломатів, розвідників, перекладачів. Там вивчив Юрко мовні тонкощі татарської й турецької, дипломатичні хитрощі.
Сірко призначив Кульчицького консулом на Микитинській Січі, а туркам сіллю в оці була наша Січ. У ніч на Різдво 1676 р. виступили 15 тисяч яничар Магомета ІV і 40 тисяч татар. Переконаний у своїй перемозі, турецький султан написав бундючного листа, а Юрій Кульчицький за завданням Сірка дав знамениту відповідь. Тому часом Юрком називають знаменитого писаря, зображеного І. Рєпіним у «Запорожцях». Позував художнику літописець козацької історії Дмитро Яворницький.
До речі, мати Івана Франка – Кульчицька Марія (1832–1872). Живе в США у Янг-Тауні професор історії – праправнук козака, який навчив Європу пити каву по-віденськи.
Згодом Кульчицький – перекладач та розвідник польського короля Яна Собеського, герой «Віденської відсічі» 1683 року; особистим перекладачем з турецької мови австрійського імператора і отримав посаду «цісарського придворного кур’єра» у Туреччині.
У 1862 р. одну з віденських вулиць назвали на честь Юрія-Франца Кульчицького — Kolschitzkygasse. До цього часу у Відні на вулиці Фаворітенштрасе існує кав’ярня з назвою «Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky».
У 1885 р. на висотi першого поверху, на кошти місцевого кав’ярника Карла Цвіріни вiдкрито бронзову статую Юрiя Кульчицького в турецькому одязi, який нагадує про його подвиг. У лiвiй руцi вiн тримає тацю з фiлiжанками, а в правiй кавник, з якого наливає каву у фiлiжанки. З правого й лiвого боку видно турецькi воєннi хоругви i зброю. На обличчi Кульчицького типовi козацькi вуса.
Kolschitzky-Denkmal (1885) von Emanuel Pendl, Favoritenstraße 64, Wien-Wieden
Пам’ятник виконано в ливарнi Гернiка за проектом вiденського скульптора Емануїла Пенделя. Автор виконав роботу безкоштовно.

Картина 1900 року “Zu den blauen Flaschen”, Altwiener Kaffeehausszene, Öl auf Leinwand, 63 x 100 cm
Сьогодні у столиці Австрії на вулиці Кульчицького працює та кав`ярня із первісною назвою, а учні шкіл Австрії вивчають подвиг захисника Відня – Юрія Кульчицького. У Відні щорічно у жовтні власники кафе прикрашають вітрини своїх закладів портретами Юрія Кульчицького на знак пошани до народного героя та колишнього керівника віденського цеху продавців кави.

Сер 13, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Яків Бородавка НеродаІван Липківський
You Might Also Like
 
Французький фізик із української землі
 
Людя
Comments: 1
  1. Віталій
    2 years ago

    Згідно з друкованими за життя Юрія Кульчицького виданнями, він, за його словами, «був родовитим поляком … з королівського польського вільного містечка Самбора». Його друге ім’я, яке не використовували православні та греко-католики, вказує на його належність до спольщеного руського (тобто українського) шляхетського роду гербу Сас католицького обряду.

    Австрійські й угорські дослідники (зокрема, Е. Палучі) твердили, що він — серб Джуро Кольчіч (Kolcsics) із Зомбору, а твердження про належність до шляхти Речі Посполитої мало на меті уникнути репресій, яких зазнавали серби (у 1678 році йому, прибульцю зі Сербії, загрожувало вигнання з Відня разом з осілими тут сербськими купцями, які були конкурентами місцевих, через звинувачення в шпигунстві на користь османів). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 years ago 1 Comment Видатні люди1,583
Недавні записи
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
  • Отак-то, малята…
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу
  • Зіновій Косоноцький до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.