3 серпня 1823 р. у Києві народився Каленик Матюк, юрист.
Нащадок старовинного роду міщан (батько-купець) мав симпатичне козацьке прізвище Матюк. При вступі до Київської духовної семінарії Каленика записали шляхетніше – Митюк, а випустили з семінарії – Митюкова. У 1841 р. вступив на юридичний факультет університету Св. Володимира, який закінчив 1845 р. зі ступенем кандидата законознавства. З 1846 р. – в університеті на посаді виконуючого обов’язки ад’юнкта кафедри римського права. У грудні 1847 захистив дисертацію «О признании тяжущихся сторон на суде по делам гражданским» на ступінь магістра цивільного права і згодом (1848) затверджений на посаді ад’юнкта.
Після захисту дисертації «О наследстве по римским законам» (1851) отримав ступінь доктора права й затверджений спочатку екстраординарним професором (1851), а з червня 1852 р. – ординарним професором кафедри римського права. Молодий професор одразу ж став знаменитістю: на його талановиті лекції ходили, як у театр, слухали приємний голос, милувалися плавною, жвавою мовою.
23 березня 1865 р. наказом міністра народної освіти був затверджений ректором університету на чотири роки. Однак у серпні того ж року, через погіршення стану здоров’я, подав заяву про відставку з посади ректора. Звільнений 27 вересня 1865 р., але залишився деканом юридичного факультету й професором. У 1867 р. призначений головою комітету, що готував нові Правила для студентів університету Св. Володимира. Опублікував один із перших у Росії підручників для студентів із курсу римського права, який неодноразово перевидавався. Був співзасновником (1877) Юридичного товариства при університеті, що мало на меті зближення юридичного факультету з діяльністю суду, прокуратури й адвокатури, читання доповідей і спільне їх обговорення практичними працівниками.
Відомий криміналіст, професор, а пізніше голова Товариства Олександр Кістяківський називав Митюкова «пінкозніматель юриспруденції».
Мав Митюков чин таємного радника (з 1881). Нагороджений орденами Св. Станіслава II (1862) й І (1870) ступенів, Св. Анни II (1864) й І (1874) ступенів.
Помер таємний радник Каленик Митюков 27 лютого 1885 р. у Києві й похований на Щекавицькому цвинтарі.
Довідка: Таємний радник — у Російської імперії цивільний чин III класу в Табелі про ранги, відповідав чинам генерал-лейтенанта і віце-адмірала. Особи, які його мали, обіймали вищі державні посади, наприклад, міністр.
Залишити відповідь