25 травня 1899 року в Харкові народився Борис, єдиний син вельми сміливого письменника Михайла Арцибашева. Шлюб батьків розпався, коли малому було два роки. Батько та син нечасто бачилися, але Борис Арцибашев дуже любив тата, пишався своїм родоводом (адже доводився праправнуком польського полководця та емігранта Тадеуша Костюшка), захоплювався його літературним талантом. Батько радив синові змінити прізвище, щоб відмежуватися від його неоднозначної репутації. Проте Борис цього не зробив. Освіту він здобував у Санкт-Петербурзі, в художній студії княгині Марії Тенішевої, яку заснував Ілля Рєпін. Потім повернувся в Україну, до Києва, де вступив на юридичний факультет Київського університету Святого Володимира. У 1918 році Борис вступив до лав Армії Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського, але після повалення Гетьманату приєднався до Білого руху, щоб боротися проти більшовизму. Дослужився до підпоручика, був поранений, потрапив у полон до червоних, але зумів утекти.
Після втечі, двадцятирічний юнак, не знаючи англійської, із 14 центами в кишені поїхав до США. Батько залишився у Москві, але 1923 року він емігрував – до Польщі, до родичів матері, де 48-річним помер від сухот.
У Нью-Йорку Борису Арцибашеву пощастило: чиновник імміграційної служби допоміг йому влаштуватися на роботу в граверну майстерню, де набув досвіду ілюстратора. Згодом Борис влаштувався на нафтовий танкер, заробив первісний капітал і став художником-фрілансером.
1922 року він почав шлях ілюстратора. Першою роботою стала серія малюнків до “Оленчиних казок” Дмитра Мамина-Сибіряка. Борис Арцибашев привернув увагу, почав отримувати пропозиції – ілюструвати дитячі книжки, розписувати стіни, оформляти меню для емігрантських ресторанів, розробляти дизайн пляшок, а балетмейстер Михайло Фокін довірив йому підготовку декорацій для свого нью-йоркського балету.
У 1926 р. Борис Арцибашев отримав громадянство США, через чотири роки одружився з американкою Елізабет Саутгард Снайдер. Дітей подружжя не мало. У 1927-му Американська асоціація бібліотек та Американський інститут графічних мистецтв нагородили Бориса за ілюстрації дитячих книжок. У 1928 та 1933 отримав нагороди за оформлення книги «Gay Neck».
Від 1930-го Борис оформляв рекламу відомих світових концернів: Xerox, Shell Oil, Pan Am, Casco Power Tools, Alcoa Steamship Lines, Parke-Davis, Avco Manufacturing, Scotch Tape, Wickwire Spencer Steel Company, Vultee Aircraft, World Airways і Parker Pens. Водночас він ілюстрував обкладинки часописів Life, Time, Fortune, за три десятиліття підготувавши понад 200 таких творів. У 1940 р. Арцибашев продав свою першу обкладинку журналу Time, і почалося – ключові особи війни: Сталін, Рузвельт, Роммель, Федір фон Бок (фельдмаршал Вермахту — німецький генерала російського походження), Гітлер (номер за 7 травня 1945 р.).
У 1941 р. Бориса Арцибашева запросили радником-експертом у відділ психологічної боротьби при Держдепі США (U.S. Department of State, Psychological Warfare Branch).
У 1955 р. померла дружина Єлизабет. Time працював з Борисом до 1965 р. до раптової смерті 65-річного Бориса Арцибашева.
Залишити відповідь