UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Василь Анастасевич

Василь Анастасевич

11 березня 1775 р. у Києві народився Василь Анастасевич. Батько Григорій Іванович Анастази, волоського походження, поміщик, судовий чиновник, член Київського магістрату.
Василь, учень Іринея Фальківського, навчався в Києво-Могилянській академії, закінчив п’ять курсів, дійшов до філософського класу, але не закінчив її (1786-1793). Був організатором Вільного піїтичного товариства. Був домашнім учителем у родині курського поміщика.
У 1795 р. зробив невдалу спробу поступити в Московський університет, поступив на військову службу – вартовим малоросійського корпусу піших стрільців, де завідував бібліотекою та займався навчанням дітей начальників. Василь не витрачав марно час: самостійно вивчав іноземні мови: англійську, грецьку, італійську, латину, німецьку, польську, французьку.
Служив квартирмейстером у Києві та Полоцьку, потім — помічником начальника відділу польського та малоросійського права.
У 1801 р. подорожував Україною, побував у Херсоні; написав тревелог, що складається з двох частин – «Записки з міста Полоцька» та «Записки з Херсона в Крим і назад» (неопублікований). У травні 1801 р. В. Анастасевича відправлено у відставку. Він перебрався до Санкт-Петербурга.
Упродовж 1803-1816 рр. працював старшим діловодом у Канцелярії попечителя Віленського навчального округу князя Адама Чарторийського. Одночасно обіймав посади помічника начальника Відділу польського і малоросійського права в Комісії складання законів (1809-1816), потім редактора (1817-1826). З 1817 — секретар у графа Миколи Румянцева.
У 1810 році отримав атестат Віленського університету.
У 1811 р. розпочав видання щомісячного журналу «Улей». Його теоретична стаття «Про бібліографію» в журналі поклала початок теорії бібліографії в Росії. В. Анастасевич вперше використав термін «книгознавство», вважав, що бібліографія — це наука знати книги, «філософія бібліографії», «путівниця та наставниця у виборі книг». Висунув ідею організації бібліографічних товариств.
В. Анастасевич — автор поетичних творів (поема «Аттіла дев’ятнадцятого століття», 1812). Перекладав вірші Сапфо, твори Ж. Расіна (трагедія «Федра»). Збирав рукописи, публікував матеріали, пов’язані з історією та етнографією України. В. Анастасевич друкувався у часописах «Украинский вестник», «Северный вестник» та ін.
Василь Григорович мав вірних друзів-українців поетів Миколу Гнідича, Гулака-Артемовського, Василя Каразіна, Амвросія Метлинського та генерала Олександра Засядька; постійно листувався з ними.
Від 1826 р. працював цензором Головного цензурного комітету, 1830 відставлений без пенсії, з чином статського радника за надання дозволу до друку поеми Адама Міцкевича «Конрад Валленрод».
Відставлений статський радник не мав засобів для проживання, бо всі кошти вкладав у придбання книжок, тому заробляв нумізматикою, продажем колекціонерам книг і картин, часом перекладами та приватними уроками. Оскільки В. Анастасевич не мав власного житла, він отримав дозвіл оселитися в будинку Румянцевського музею і відпрацьовувати почесним (безкоштовним) бібліотекарем.
Помер 70-річний Василь Григорович Анастасевич 28 лютого 1845 р., похований на Смоленському кладовищі у Петербурзі. Багата бібліотека й архів Анастасевича після його кончини майже всі загинули. Їх склали у сто 100 мішків і вони 18 років пролежали у вогкому сараї Румянцевського музею. У 1863 з аукціону все це було продано «на пуди» здебільшого малярам під шпалери.
Рештки архіву зберігаються у Російській публічній бібліотеці у Санкт-Петербурзі.

Бер 11, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Михайло КравчукІван Орлай
You Might Also Like
 
101 рік тому…
 
Нащадок Сагайдачного Микола Стражеско

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 years ago Видатні люди173
Недавні записи
  • 26 червня
  • Недільні школи
  • Заткни гузно!
  • Андрій Гудович
  • Між хижаками
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.