– І що ж таке ота комеморація? – не вгаває Хомівна.
– Комеморація – соціальна (колективна) пам’ять (англ. Collective memory), вшанування пам’яті.
– Угу, давай далі…
– 20 травня 1939 р. почато організацію масових екскурсій по Дніпру. У перший рейс за маршрутом Київ–Херсон–Київ із відвідуванням Трипілля, могили Т. Г. Шевченка в Каневі, Дніпрогесу, Запоріжжя вирушив пароплав «Сталінська Конституція» ( у народі «проституція») з 300 екскурсантами (вихованцями дитячих будинків) на борту. Було заплановано протягом літа охопити екскурсійним обслуговуванням 12 тис. осіб.
– Ясно, дитдомівців легко зібрати і «охопити» заходом.
– Показово, що напередодні 4-8 травня у новій будівлі Верховної Ради УРСР було проведено пленум правління Спілки радянських письменників. «Ідейних учнів» Тараса Шевченка після пленуму пароплавом «Сталінська Конституція» повезли відвідати могилу Тараса Шевченка в Каневі. Зігнали на це дійство колгоспників і провели 10-тисячний мітинг.
– Ясно, так ім’я Шевченка партія приватизувала, заговорила фальшивими заходами до відрази, до того, що учні не хотіли його навіть чути.
