27 квітня 1623 р. у Замості народилася Гризельда, найстарша дочка Томаша Замойського – спадкового воєводи київського, канцлера великого коронного та Катерини Острозької (донька князя Олександра Острозького та Анни Костки).
Гризельда мала великий хист до науки: 10-річною вправно писала листи латиною. Разом із братом Яном Собіпаном Замойським здобула освіту в Академії у Замості.
16-річною Гризельда Замойська разом із почтом королеви Цецілії Ренати приїхала з-за кордону до Варшави. Вона була «особа молода, розсудлива, більш приваблива добротою і якостями серця, ніж красою; гидкою вона, правда, не була, але була негарна». Єремія Вишневецький зустрів її, вид високої, здорової дівчини, яка трималася з гідністю, вирвав із його грудей: «Вона єдина варта мене!». Закохався і послав короля Владислава IV сватом до Замойських. Звісно, батько Гризельди не міг дати королю гарбуза.
Після пишних заручин у Замості відбулося вінчання, 15-денне весілля, на яке Єремія Вишневецький витратив 250 тисяч. Варто зазначити, що шлюб Гризельди та Єремії був дуже вдалим. Князь ні з Бахусом, ні з Венерою не дружив, жінці ніколи не зраджував і в заповіті написав, що «вона мала милу харизму і була гарна опікунка до Бога»
31 травня 1640 р. о другій годині дня у молодого подружжя в Білім Камені народився первісток – Михайло – майбутній король Речі Посполитої.
Молодята поїхали до Вишнівця, і родове гніздо князів Вишневецьких стало головною садибою княгині.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Гризельда часто подорожувала маєтностями чоловіка: у 1643 і в 1647–1648 рр. – вона була разом із Єремією кілька місяців на Задніпрянщині. У 1648 р. вибухнуло повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького, і Єремія Вишневецький відіслав Гризельду до Турова до своєї кузини Софії Ходкевичевої. Пізніше вона виїхала до Вишнівця, а після взяття повсталими козаками Бару – до Замостя. Єремія залишився в цей час майже без прибутків. Внаслідок війни з Богданом Хмельницьким сім’я майже розорилася. Коли маєтності Єремії були зайняті козаками або знищені, брат Гризельди – Ян Замойський – запросив їх до себе, допоміг фінансово та доручив Єремії управління своїм маєтком, коли сам бував за кордоном.
Єремія Вишневецький помер від ран у 1651 році. Гризельда залишилася вдовою у 28 років. Після смерті чоловіка Гризельда переїхала до Замостя, де змушена була жити дуже ощадливо. Вона більше не виходила заміж, оскільки не мала б права опіки над сином.
3 березня 1658 року 31-річний Ян Собіпан Замойський одружився з 17-річною Марисенькою – французькою дворянкою і красунею Марією-Казимирою д’Аркен — придворною дамою польської королеви Марії Луїзи Ґонзаґи, в шлюбі з якою мав чотирьох дітей (одна народилась мертвою, решта померли в дитинстві). 7 квітня 1665 року у Замості брат Гризельди помер. Маєтки Яна Замойського успадкував син Гризельди — майбутній король Міхал Корибут Вишневецький.
Через три місяці після смерті чоловіка (5 липні 1665 року) невтішна вдова Марія Казимира вдруге вийшла заміж за великого маршалка коронного, майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського. Багато років тривала постійна боротьба Гризельди Вишневецької з Марисенькою за ординації (маєтності) покійного брата.
Гризельда досить твердою рукою управляла маєтностями, дбала про рекламу: у листах до приятелів просила, щоб ті представляли на сеймах і сеймиках заслуги Замойських, а особливо її чоловіка, перед Річчю Посполитою. Це дало позитивні результати під час виборчої кампанії на користь її сина – кандидата на польський трон. Обрання Михайла королем змінило життя Гризельди. Із скромної вдови вона враз стала першою дамою Речі Посполитої, перед якою всі почали запобігати. Як мати короля, вона перебувала на почесному місці під час коронації сина. Намагалася допомагати синові, виявляла йому шану як королю. Гризельда інколи бувала у Варшаві, мала резиденцію у королівському палаці, проте більшість часу проводила в Замості. Невідомо, яка хвороба була причиною смерті Гризельди, але вже 26 березня 1672 р. вона відчула, що помирає, і написала заповіт.
Великодньої неділі 17 квітня 1672 р. о 6-й годині ранку 48-річна Гризельда Вишневецька померла. Король Михайло, всупереч її бажанню бути похованою у родинному склепі в Замості, перевіз тіло до Варшави, і 10 червня в соборі Св. Яна відбулася урочиста похоронна відправа.
