Колись слово «мрія» було неологізмом. Автор слова «мрія» – Михайло Старицький, нащадок династії Рюриковичів, козацького полковника Лисенка-Вовгури часів Хмельниччини. Нащадок князя Володимира мріяв про українську Україну і творив її. Він не «скіглів», що українську мову заборонено, а продав родинний маєток на Подолі – і усі кошти вклав у створення першого українського професійного театру. Князь Старицький переплюнув московського царя: його трупа мала найкращих акторів, їхня зарплата була вищою, ніж у імператорському театрі. Звісно, декорації, одяг – теж найкращі.
У той час, як у церквах Російської імперії виголошували анафему українському гетьманові, М. Старицький створив дилогію «Руїна» і «Молодість Мазепи»; переклав з англійської романтичну поему Байрона «Мазепа».
