UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Лисенко і Хортиця

Лисенко і Хортиця

Щойно настало літо 1878-го, «українські шістдесятники», члени таємної київської “Старої Громади” відправилися на острів Хортиця. Серед учасників був український композитор Микола Лисенко. Керівником експедиції був Вільям Беренштам (1839-1904). Коли приїхали до Катеринослава, звернулися до їхньої організації «Старої громади» і взяли з собою в експедицію учителя Г.В.Донцова та письменника, судового слідчого Д.В.Марковича. Разом вони переправилися через Дніпровські пороги, почули, як реве Ревучий. Вражений величчю побаченого, Лисенко написав кантату «Б’ють пороги». https://www.youtube.com/watch?v=qAJH9HDOEFY

Оселилися на о. Хортиці, провели розкопки шести курганів. Лисенко побував у районі розташування Запорозькій Січі, сходив усі скелі, наслухався козацьких пісень. Коли почув, що торбаніст Тимко Падура, автор пісні «Гей, соколи!» у 1824 році був на Хортиці, замислився – і написав музику до пісні Тимка.
«Наша Троя!» – сказав композитор про Хортицю. «…На острові Хортиця…бачив я старожитнє селище, де була Січ, уся обкопана валом, а по йому подекуди кріпості земляні на 4 вугли; посередині ж зостались ями, де були колись курені, де жило колись славне товариство лицарське. Тепер тирса шумить, молочаєм та неплідною травою – чаполоччю, поросло усе те. Думи глибокі, безкраї будить у мене уся та обстановка глуха, степова. Серце і розум поривається поринати у ту далеку-далеку старовину, рідну, кревну старовину… Під впливом усього того […] зайдеш собі куди-небудь у безлюдний яр. Дніпро оддалік видно, грушове дерево – дички ростуть, порозкидані подекуди. Ляжеш на посохлій траві степовій, задумаєшся; здається, от-от з-за гори з’явиться козак на коні, у червоному жупані, добре узброєний, і ждеш його, і піснею викликаєш, і жалем доймаєш, – нема, не їде…», – цей лист Микола Віталійович Лисенко написав на острові Хортиця 25 червня 1878 р.
Побачене й почуте надихнуло на створення опери «Тарас Бульба», про що М.В.Лисенко зізнавався в листі до знайомого:
– Ви не можете уявити, земляче, як допомогла мені та подорож на Хортицю. Картина Січі, козачих зборів, виборів кошового – хіба ж я написав би їх, якби не побачив власними очима залишки славної минувшини?
Брат Михайло Старицький написав лібрето за однойменною повістю Миколи Гоголя. Через два роки опера була написана. https://www.youtube.com/watch?v=tjgPxxKoxmQ

Та де ж її поставити?
Кілька разів Петро Чайковський прохав Миколу Віталійовича приїхати до Санкт-Петербурга й поставити оперу, звісно, російською мовою. Не погодився «гетьман української музики» на чужомовну прем’єру, згадував, що Гулаку-Артемовському вдалося поставити «Запорожця за Дунаєм» українською у Петербурзі, у присутності царя.
Помер Чайковський, перестало битися серце Лисенка… Лише в 1924 р. у Харкові відбулася прем’єра народної музичної драми поставили вперше, через три роки в Києві глядач побачив твір.
У Державному академічному театрі опери та балету Києва 1946 р. відбулася прем’єра опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба».

Бер 22, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Микола ГербельВипадковість? Збіг?
You Might Also Like
 
14 березня 1923
 
“До поляків”

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video4 years ago Видатні люди552
Недавні записи
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok