Невже кров козацька, як та кава, яку розчиняє Москва лукава? Невже не настане час, коли українські таланти будуть жити на своїй землі, творити для свого народу?!
От ще про один козацький полковницький рід Будищевих, який імперія забрала собі на службу. Адже немає людини, яка б не знала слів цього романсу:
Только вечер затеплится синий,
Только звезды зажгут небеса
И черемух серебряный иней
Уберет жемчугами роса,
Отвори осторожно калитку…
І мало хто здогадується, що його автор «російський поет» Олексiй Миколайович Будищев – нащадок запорiзьких козакiв.
Перший Будищев, вiдомий з архiвних джерел, був полковником вiйська Запорiзького i за Катерини II отримав росiйське дворянство.
Прадiд поета Iван Матвiйович Будищев був на росiйськiй службi, вiн склав першу в iмперії морехідну мапу Чорного моря.
Один із братiв батька, капітан першого рангу, загинув на Малаховому пагорбi під час Кримської війни.
Другой дядько, географ, одним із перших склав опис Амурської області та річки Амур.
Батько поета був землевласником i земським дiячем у Саратовськiй губернiї. Мати поета – полячка, уроджена Пилиппина Гнатівна Квятківська. Олексій Будищев народився 15 сiчня 1866 року на батьківському хуторі. Хлопчик був хворобливим, мав вроджений порок серця, тому сильний біль супроводжував Олексія все життя і став причиною його ранньої смерті.
Освіту Олекса здобував у Пензенській гімназії та в Московському унiверситетi, до якого вступив на природничий факультет, бо любив зоологію; згодом перейшов на медичний, але після четвертого курсу через хворобу мусив піти.
Студентом другого курсу, 1886 року, вiн надiслав свої вiршi до часопису, редактор якого Улас Дорошевич їх надрукував. З того часу він не переставав писати: поезії, прозу (психологiчнi романи заснованi на детективних сюжетах), драми. Писав i публiкував вiн багато, та все це давало мало прибутку, i автор жив досить скрутно. Відомість Олексію Будищеву приніс романс «Калитка», покладений на музику Олександром Обуховим.
https://www.youtube.com/watch?v=hIJF4uvMYMY
Цікаво, що зберігся запис твору у виконанні Надії Обухової, племінниці композитора. Майбутня співачка у дев’ять років залишилася сиротою і її з сестрою дядько взяв у свою родину.
Влітку 1911 р. Будищев здійснив поїздку по Волзі, яка допомогла відновити здоров’я. Сприяли зміцненню сил і оздоровчі прогулянки разом із Купріним. Та Перша світова внесла корективи: серце поета різко здало після того, як до армії призвали єдиного сина. Серцеві напади частішали, один із них 22 листопада 1916 року став смертельним для 50-річного Будищева. Упродовж дня аж до вечора він посміхався згадував анекдоти, раптом коротко зітхнув – і життя обірвалося.
А романс О. Будищева продовжує жити й лунати. Отже,
Отвори потихоньку калитку
И войди в тихий сад, словно тень…
Хвіртка. Художник Leighton Edmund Blair.
