Ой, бідний-бідний Карась, як-то йому йти, коли якаясь потороча розхитує планету. Слава Богу! Добрів. А он його Одарочка, тільки чомусь не дуже привітна, щось за спиною ховає… І Бровко сидить заворожений, чекає, яку сцену влаштує хазяйка. 
Картина Миколи Пимоненка “Додому” (1894) стала причиною «шкандалю» в середовищі передвижників. Справа в тім, що полотно враз набуло популярності: величезними накладами розходилися листівки з репродукцією. 1908-го московський горілчаний фабрикант Микола Шустов розпочинав випуск нової горілки — “Спотикач” і шукав етикетку. Картина Пимоненка пасувала ідеально. Так репродукція картини з листівки потрапила на етикетку до пляшки горілки.
Невдовзі Микола Пимоненко одержав листа з Москви від передвижників. “Мы считали тебя честным человеком и нашим товарищем, которым гордились, избрали тебя членом нашего общества за известность в художественном мире, стал академиком, но, оказывается, тебе этого мало! — писали “передвижники”. — Ты пустился на низкие, подлые вещи, опозорил все наше общество, ты продал право на печатание своей картины “Додому” Шустову — водочному фабриканту, для этикетки к водке. Приезжай в Москву, полюбуйся, какую устроили тебе рекламу: девять человек по числу букв “Спотыкачъ” дефилируют по всем улицам Москвы с твоей картиной…”
Наступного дня Микола Пимоненко вирушив із Києва до Москви. Звернувся до Шустова, а той: «Картини в очі не бачив, на виставки не ходжу, ніякого Пимоненка не знаю, але готовий заплатити!» Пимоненко грошей не захотів і подав на фабриканта до суду. Той виніс вердикт — Шустов має покрити видатки у справі, знищити етикетку й вилучити з продажу в магазинах усі пляшки “Спотикача”.
