Навесні 1908 року Казимир Малевич побачив картини Миколи Пимоненка на міжнародній виставці в Парижі. І одразу автор “Чорного квадрата” вирішив:
— Все, їду до Києва. Познайомлюся з Пимоненком. Це диво! Стільки мольбертів, на кожному — життя України.
Найбільше глядачів на виставці збирала картина «Гопак». Українка у танці символізувала нескореність України.
Невдовзі Пимоненко одержав офіційне запрошення прибути в Париж для вручення йому найвищої нагороди – Великої золотої медалі. Тоді ж Лувр придбав це полотно.
