UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Олександр Богомазов

Олександр Богомазов

Один із засновників кубофутуризму в Україні, художник Олександр Богомазов народився 7 квітня 1880 р. у слободі Ямпіль на Сумщині. Дитя рано лишилося без матері, всім опікувався татко. Батько – бухгалтер, служив на Янківському цукровому заводі Харитоненка і дослужився до купецького статусу, був чоловіком чесним, порядним і вбачав сенс у професії, яка б давала шматок хліба. От Олександр Богомазов і здобув освіту в сільськогосподарському училищі в Херсоні. Наполегливий і цілеспрямований Олександр мріяв про живопис, тому проти волі батька у 22 роки поступив до художнього училища в Києві. Його учителями були І. Селезньов, О. Мурашко, М. Пимоненко. В училищі він познайомився з колегами: Олександрою Екстер, Олександром Архипенком та Аристархом Лентуловим.
Через участь у страйку студентів Богомазов вилетів із училища. Та живопису Олександр не кинув: працював у приватних майстернях К. Юона та Ф. Рерберга, учився в приватній студії С. Світославського. У 1907 р. Богомазов відновився в училищі Ф. Рерберга в Москві, яке відвідував і Казимир Малевич.
У 1908 році після півтора років художніх студій у приватних школах Москви Богомазов разом із друзями-художниками Олексою Грищенком і Володимиром Денисенком поїхали в Крим на етюди. Кримські роботи він уперше виставив.
Свої кримські роботи Олександр послав батьку і попросив його про фінансову допомогу, щоб поновитися у Київському художньому училищі, а потім перевестися до Петербурзької академії мистецтв. Костянтин Федорович Богомазов написав у листі до сина від 21 вересня 1908 року: «Подивившись твою кримську мазню, я зовсім занепав духом і думав: Боже мій, невже він така нездара; невже його гріхи, гордощі, самолюбство, непослух перед батьком і босяцькі лінощі(…), наклавши на очі зовнішні і внутрішні таку вульгарну, брудну завісу, що він не бачить, який він жалюгідний і смішний своєю мазнею і претензією на щось нове. Лжа володіє твоєю рукою і твоїми почуттями, і якщо ти не зізнаєшся собі в глибині власного сумління, що ти пішов негідною дорогою, сповненою помилок, оман, гріхів, страшного ледарства та інших мінусів, то ти ні до чого путнього не доберешся, і вийде з тебе моральний босяк. Це жахливо».
І все-таки батько вирішив дати сину останній шанс і поставив умови: «Але, бажаючи востаннє допомогти тобі матеріально, я погоджуся тільки за умови дотримання тобою наступних правил:
1. Молитися вранці і ввечері, як моляться усі православні християни.
2. Перед їжею і після, – так само, як всі ми, – молитися.
3. Ходити зі мною до церкви.
4. Не ходити по гостях.
5. Нікого не приймати в себе.
6. Весь час в училищі працювати, а якщо читати, то не більше однієї години перед сном.
7. Не приносити до мене в дім і не читати ж*дівських та інших лівих газет.
8. Не займатися політикою.
9. Самому прибирати свою постіль і чистити одяг, оскільки у нас одна прислуга.
10. В пости їсти пісну їжу.
11. Питати моєї згоди у разі започаткування будь-якої справи.
12. І повна щирість у всьому».
Олександр Богомазов на ці умови не пристав, він вчився і заробляв на життя сам. Мовчазний, стриманий Богомазов віддавався живопису та викладанню. Він викладав у Київській школі для глухонімих, Вищому початковому училищі в Нагорному Карабасі, комерційному училищі в Золотоноші, київській художній школі-майстерні друкарства, залізничній трудовій школі Будаєвки. Це допомагало утримувати дружину та маленьку дочку, але забирало здоров’я, хворого на туберкульоз художника. Паралельно Олександр Богомазов працював ілюстратором газет «Киевская мысль» і «Киевская искра». За завданням редакції побував у Фінляндії (1911 р.), серед привезених робіт малюнок тушшю «Біла ніч. Фінляндія».
Завдяки Екстер у 1908 р. Богомазов брав участь у виставці «Ланка», організованій нею разом із Д. Бурлюком і М. Кульбіним.
У 1913 – 1917 рр. Богомазов захопився кубофутуризмом, у 1914 р. (разом з Олександрою Екстер) мистецького об’єднання «Кільце» в Києві художник показав 88 твори живопису та графіки, по суті це його перша персональна експозиція. Написав Богомазов теоретичний трактат «Живопис та Елементи» (1914).
Після 1920 р. художник звернувся до спектралізму. У 1922-1930 рр. був професором Київського художнього інституту.
Як не дивно, Олександр Богомазов мав одну-єдину музу, Ванда Монастирська була вірною дружиною. Вона терпляче зносила все, навіть кубізм у портреті, про який поет сказав: «Что за мода! Ведь такой жены портрет – Повод для развода».
Олександр Богомазов ніколи не скаржився, мовчки робив свою справу. П’ятдесятилітнім він помер від туберкульозу 3 червня 1930 р. у Києві; похований на Лук’янівському цвинтарі.
Його вдова та дочка залишалися в тому ж домі на вул. Смирнова-Ласточкіна. Після смерті Олександра Костянтиновича Богомазова було створено Громадський комітет зі збору коштів та увічнення його пам’яті. У цей час у вдови не було грошей навіть на матерію, щоб покрити труну, адже Ванду Вітольдівну, викладачку Київського інституту пластичних мистецтв, скоротили незадовго перед смертю чоловіка. Вона залишилася разом з неповнолітньою дочкою без засобів до існування, але ніхто цим не поцікавився. Всі зібрані комітетом кошти були передані на будівництво літака «За Владу Рад» і на культурну роботу в колгоспі за місцем народження художника. І хоча всього через кілька місяців після смерті роботи Богомазова поїхали у складі «Виставки зразкових творів мистецтва СРСР» до Венеції (1930) і Цюріху (1931). Практично відразу після смерті О. Богомазова було викреслено з історії радянського мистецтва, настали 33 роки заборони та забуття.
У час окупації Києва німці примусово виселили Ванду Вітольдівну з будинку. Вона завантажила всі картини, малюнки та документи чоловіка на кравчучку й повезла їх за 15 кілометрів до родичів у Святошине. Після боїв вона все повернула назад. І в 60-ті роботи Олександра Богомазова зберігалися в квартирі дружини просто згорнуті в рулон…

Кві 7, 2018Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Учень Леоніда ГлібоваХорунжий
You Might Also Like
 
Пармен Забіла
 
Осип Турянський

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Видатні люди1,045
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.