12 серпня 1962 р. з Байконуру стартував космічний корабель “Восток-4” з українцем Павлом Поповичем на борту (позивний «Беркут»). Космонавт №4 був першим українським космонавтом.
Вперше на орбіті опинилися два пілотованих кораблі, бо днем раніше відбувся старт “Восток-3” з чувашем Андріаном Ніколаєвим (позивний «Сокіл»).
Це був перший багатодобовий політ, під час якого вперше відбувся радіо- та відеозв’язок між бортом і Центром керування польотами.
Кадри з космосу також вперше транслювалися по телебаченню.
Під час польоту Павло Попович сильним чистим драматичним тенором вивів улюблену пісню головного конструктора космічних кораблів Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо», при цьому українець перефразував твір Михайла Петренка і заспівав: «… ось я сокіл, і ось я літаю!». Дивовижно, що мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі, бо Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку. Так «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала у космосі.
