UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Агнія Барто

Агнія Барто

Гетель Лейбівна Волова, російська дитяча письменниця Агнія Барто, народилася 17 лютого 1906 р. у м. Москва. Автор «безнадійно жалісних поезій», віршів-жахів для дітей:
Уронили мишку на пол,
Оторвали мишке лапу.
Зайку бросила хазяйка
Идёт бычок, качается,
Наша Таня громко плачет:
Уронила в речку мячик.
Батько Абрам-Лев Нахманович Волов – лікар-ветеринар. Мати, Марія Ельяшевна Блох, родом із Ковно (Каунас), домогосподарка. Брат матері — лікар-отоларинголог Григорій Блох (1871—1938), власник санаторію «Словаті» в Ялті; у 1924—1936 рр. директор клініки Інституту кліматології туберкульозу в Ялті.
Гетель мріяла стати балериною в Імперському театрі, намагалася римувати під Ахматову! Вона навчалася одночасно в гімназії та в хореографічному училищі.
У 15 років, щоб отримувати пайок для службовців (голови оселедців, з яких варили суп), вона влаштувалася на роботу в магазин одягу і приписала собі зайвий рік.
У 18 років, після смерті батька, Гетель вийшла заміж за нащадка шотландського дворянина Павла Барто (на фото перший чоловік) – на два роки старший за неї; крім шотландського, він мав ще німецьке та французьке коріння. Її блакитноокий принц займався хореографією, був дитячим письменником, орнітологом. Разом вони написали «Девушка-ревушка», «Считалочка», «Девочка чумазая», народили сина Едгара (Гаріка). Коли синові було 16 років, він отримав паспорт на ім’я Ігоря. Та два таланти в одній родині – забагато, тому Агнія заявила, що бере розлучення та залишає собі його прізвище.
І пішла до головного чоловіка свого життя – ученого-енергетика енергетичного інституту (МЕІ) Андрія Щегляєва, «найкрасивішого декана Радянського Союзу», від якого народила дочку Тетяну.
1. Поетка жила сама для себе: ніколи біля печі. Все робила нянечка та свекруха. 2. Ніколи не ходила в школу на збори, не завжди знала, в якому класі учиться дочка.
Поет-початківець А. Барто не побажала стати слухняною ученицею метрів Корнія Чуковського та Самуїла Маршака. Відома її фраза: «Є Маршак і підмаршачники. Маршаком я стати не можу, а підмаршачником не хочу!»
У1936 р. вийшов у світ збірничок «Іграшки». Агнія Барто близько дружила з Фаїною Раневською та Ріною Зеленою, у 1939 р., написала сценарій комедії «Підкинутий».
У часи війни родина евакуювалася до Свердловська. Свекруха займалася з Тетяною, тому дівчинку прийняли зразу в другий клас. Гарік добре учився, творив музику, учився в композиторському класі. Після війни Гарік поступив до Авіаційного інституту в Москві. Вони мешкали у відомому «Драмліті», в Лаврушинському провулку. Відомо, що Булгаков стояв у черзі на квартиру в Лаврушинському, але отримав відмову, а критик Осаф Литовський, який немало насолив письменнику, отримав. Тому Булгаков поселив у цьому домі ненависного Маргариті критика Латунського, який згубив Майстра.
5 травня 1945 р. 18-річний син Гарік Барто у їхньому дворі на велосипеді потрапив під колеса вантажівки жінки-водія.
Після смерті сина Агнія Барто написала 150 книг, що виходили мільйонними накладами. Мала Сталінські та Ленінські премії, ордени, медалі… Вона до кінця життя була енергійною, їздила у відрядження, грала в теніс, танцювала.
Дочка Агнії Барто — кандидат технічних наук Тетяна Андріївна Щегляєва. Бабуся учила танцювати онука Володю, складала вірші для онуки Наталки.
Агнія Барто померла від інфаркту 1 квітня 1981 року.

Лют 17, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Дитинство Євгена МаланюкаОлекса Влизько
You Might Also Like
 
Фронтовий алфавіт
 
Анна Ягеллонка

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Історичні події4,819
Недавні записи
  • Ґирлиґа
  • Самбак чи самбук?
  • Альфред Єнсен
  • Брехня, вбивства, крадіжки
  • Лазар Баранович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвочервоний терорживописецьгетьманТарас ШевченкоХарківБогдан ХмельницькийперекладачІван АйвазовськийКапністакторскульпторСергій КорольовОУНбієналеголодоморбойчукістиВійсько ЗапорозькеЛьвівВовкісторикбойчукістІлля РєпінЛенінІван КотляревськийЯрослав МудрийЛисенкоІван ШишкінКирил РозумовськийграфіккомпозиторОлексій ПеровськийІван БогунОлександр РубецьПавло ПолуботокІван ФранкоАполлон СкальковськийЧорноморський флотОлег ОльжичКонституціядизайн
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Оксана до Оттакої!
  • binance Konto erstellen до Литбіл
  • Горденко Лідія Олексіївна до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Михайло до Смородина чи порічка?
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.