UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Абориген України Данило Шумук

Абориген України Данило Шумук

Ми стоїмо чужі у власній хаті,
Охаяні, обпльовані, німі.
Ми стоїмо потужні і затяті,
Пильнуєм світло в крижаній пітьмі.
Тарас Петриненко
У 30-х роках на Волині польський уряд проводив перепис населення. На питання про національність молодий Данило просто, але гордо відповів: «Тутешній». «Українець чи поляк?» – перепитали його. «Тутешній», – вперто стояв на своєму юнак. Врешті, так і записали – «абориген». Аборигеном, який майже 43 роки карався за Україну у польських, німецьких та радянських таборах, був Данило Шумук, який народився 30 грудня 1914 р., у с. Боремщина Любомльського р-ну на Волині.
17-ти літ Шумук розпочав боротьбу з польським окупаційним режимом, вступив до Комуністичної партії Західної України, але був засуджений і понад 5 р. провів у польських тюрмах. У 1939 році повернувся на батьківщину, одружився, радів появі сина та дочки, викладав в школах географію, але «визволителі» усунули його від учителювання. А потім і арештували «як брат ворога народу». З тюрми призвали до штрафного батальйону Червоної Армії. Беззбройний Шумук потрапив у полон і перебував у концтаборі для військовополонених на Полтавщині. Вдалося втекти, організував партизанський загін, який влився до УПА. У грудні 1944 року його арештували й винесли вирок: за «зраду батьківщини» – до розстрілу, який був замінений 20-ма роками таборів. Д. Шумук був одним з організаторів повстання в’язнів у Норильську в червні – вересні 1953 р., за що був переведений до Владимирського централу. Повстання в’язнів у 1953 р. Шумук описав у своїх спогадах «За східним обрієм». У 1955 р. Шумука реабілітували. Але мусив виїхати до Дніпропетровської області. Д. Шумуку запропонували співпрацювати з «органами». Після його відмови був обшук, арешт і 10 років таборів суворого режиму за «агітацію проти радянської влади».
З осені 1967 р. Шумук жив у м. Богуславі на Київщині, працював сторожем у піонерському таборі, черговим матросом комбінату облаштування пляжів у Києві.
У 1968 році Д. Шумук познайомився з «шістдесятниками»: І.Світличним, Н.Світличною, Горинями і Є.Сверстюком.
12.01.1972 Шумук потрапив під другий покос інтелігенції за проведення «антирадянської агітації і пропаганди». Київським облсудом був засуджений до 10 років таборів особливо суворого режиму та 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Карався в Мордовії, табір Соснівка.
10.10.1972 Шумук звернувся до Президії Верховної Ради СРСР: «…прошу Президію Верховної Ради СРСР звільнити мене від громадянства СРСР. Мені легше буде помирати… в тяжкій неволі за межами України, не будучи громадянином СРСР». З лютого 1979 року Шумук — член Української Гельсінкської Групи (УГГ).
У 1987 році просто на летовище під’їхала машина посла Канади в СРСР, і високі дипломатичні чини прослідкували, щоб колишній в’язень без проблем сів на рейс до Канади. На еміграції Данило Лаврентійович жив у католицькому домі Павла й Петра, де мешкали літні люди з української діаспори. Після ДТП, у яку багаторічний в’язень потрапив у 82 роки, донька літала до батька через океан, доглядала. Якось зізнався доньці: «Я сидів у тюрмах і боровся не за таку Україну… Краще б я, доню, став агрономом чи зоотехніком, бо з рослинами й тваринами працювати легше, ніж з людьми…»
П’ятнадцять років він прожив у Торонто, і коли в жовтні 2002–го донька поверталася в Україну, сказав: «І я з тобою…» 28. 11. 2002 р. переїхав у м. Червоноармійськ Донецької обл., жив на вул. Соціалістичній, у двоповерховій «Сталінці» у дочки Віри.
21 травня 2004 у Красноармійську (нині — Покровськ) на позначці 92 годинник життя аборигена Данила Шумука зупинився.

Січ 30, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Всеволод НестайкоАвтор авантюрних героїчних творів
You Might Also Like
 
Обменяли хулигана
 
Злочинці люблять ніч…

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video7 years ago Історичні події1,769
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.