1 вересня 1819 року на сцені Полтавського театру відбувся дебют першої української професійної п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
У ролі Наталки була Тетяна Пряженківська, образ виборного Макогоненка створив Михайло Щепкін.
А починалося все з нудьги (у 8-тисячній Полтаві ні газети, ні театру). От і вирішив Іван Котляревський відкрити в місті театр. Відкрив у 1817 р., а за досвідом поїхав до Харкова, відвідав театр Івана Штейна, який створив і очолив Квітка-Основ`яненко. Придивився Іван Котляревський до гри кращих акторів трупи – Щепкіна, Угарова, Барсова, Павлова, Пряженківської, Медведєвої і від імені військового генерал-губернатора князя М.Г. Рєпніна запросив до Полтави. Молодцюватому майору впала в око примадонна харківського театру Тетяна Пряженківська. Співуча, жвава танцюристка подобалася Григорію Квітці-Основ’яненку, вони зустрічалися, кохалися. Він би й посватався, й одружився, але мати не погоджувалася: дворянин і акторка! Тому й вийшла Тетяна Гнатівна заміж за нелюба, не прощаючи цього Квітці.
Відбив Іван Котляревський (на 9 років старший за Квітку) коханку у колеги. Саме для Тетяни Пряженківської Іван Петрович створив п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», а для М. Щепкіна автор написав образи виборного Макогоненка та Михайла Чупруна.
• У 1818-21 рр. Михайло Щепкін був актором Полтавського театру під керівництвом І. Котляревського. У 1821 році Григорій Квітка-Основ`яненко, Іван Котляревський зібрали кошти й викупили Михайла Семеновича з кріпацтва у графині Волькенштейн. З часом Щепкін очолив власну російсько-українську трупу й гастролював з нею по всій Україні.
