21 липня 1992 року сторожовий корабель Чорноморського флоту U-132 (раніше СКР-112) гордо підняв Державний прапор України та вирушив із Кримської військово-морської бази (Новоозерне) у бік Одеси — з наміром ввійти до складу Військово-Морських Сил України. Спроби російського командування силами інших кораблів і авіації перешкодити діям СКР-112 були марними. Командир СКР-112 — капітан-лейтенант Сергій Настенко. Екіпаж — 108 осіб, увесь особовий склад у січні 1992 р. присягнув народу України.
8:15 — Сторожовий корабель СКР-112 ліг на курс із бази.
8:56 — командир відділення сигнальників СКР-112 старшина 2 статті Анатолій Палашов. підняв український прапор.
10:00 — начальник штабу дивізіону капітан 3 рангу С. Тушев, який знаходився на МДК-184, віддав наказ вести вогонь з артилерійської установки АК-230 не по кораблю, а попереду нього. Було зроблено 3-4 черги прямо по курсу на дистанції 2 КБТ. Тушев вийшов на зв’язок з Жибарєвим: «Отримав наказ усіма способами зупинити корабель і повернути СКР-112 на базу». Жибарев дав відповідь: «Я йду під Державним прапором України в її територіальних водах і слідую в український порт Одеса. На провокації відповідати не буду, але готовий себе захищати».
10:25 — російський літак Бе-12 піднявся в повітря, але наперехват йому з аеродрому Бельбек стартував український винищувач.
У МДК-184 закінчувалося пальне, тому пішов на таран. СКР-112 раз по раз міняв курс, щоб уникнути зіткнення.
13:00 — С. Тушев отримав від ОЧ ЧФ дозвіл на повернення.
Під Тарханкутом підійшов прикордонний катер України, він супроводжував СКР-112 до Одеси, проте тримався осторонь і надавав тільки моральну підтримку.
У повітря були підняті два літаки ЧФ Бе-12. З флотського командного пункту їм поступила команда імітувати торпедні атаки на СКР-112. Відчувши провокацію, командир ланки літаків попросив повторити команду при включеному магнітофоні. Повторної команди не поступило.
У цей же час з Одеси на допомогу СКР-112 вийшли два українські прикордонні кораблі (бортові номери 632 і 626) та вилетів винищувач Су-27, який вислало командування Одеського військового округу. Він відігнав гідролітаки, які повернулись на Качинський аеродром. Надалі Су-27 баражував над СКР-112, охороняючи його від захоплення.
СКР «Разітєльний» і ракетний катер РК-260 продовжили переслідування, небезпечно маневруючи. Жибарев дав команду зіграти на кораблі бойову тривогу. На бойові пости СКР-112 віддана команда: «Боєзапаси тримати в готовності до подання на гармати».
На дистанції 100 метрів ракетний катер почав кидати швартові кінці, щоб вони намоталися на гвинти СКР-112, що змусило останній маневрувати.
17:00 — під час наближення у МПК-93 вийшов із ладу кермовий прилад, і він пройшов декілька метрів від СКР «Разітєльний» вздовж корми, випадково його не протаранивши. Після цього МПК-93 остаточно відстав і повернувся назад на базу.
Коли в конфлікт втрутилися міністр оборони України генерал-полковник К. Морозов і командувач Одеським військовим округом генерал-лейтенант В. Радецький, гонитва і переслідування СКР-112 були припинені.
18:50 — корабель зайшов до внутрішньої гавані порту Одеса, пришвартувалися біля потапівського молу на території 18-ї бригади прикордонних кораблів.
Після розподілу кораблів ЧФ СРСР, СКР-112 увійшов до складу ВМС України, а з Міністерства оборони надійшло розпорядження утилізувати корабель.
Влітку 1996 р. обеззброєний U-132 було утилізовано та розібрано на металобрухт.
