5 грудня 1583 р. у Львові помер друкар Іван Федоров.
У 1572 році Іван Федорович приїхав до монастиря Святого Онуфрія, щоб відродити друкарство в місті, втрачене з різних причин. Документи свідчать, що в Україні перша друкарня існувала у середині 15 ст., що у 1460 р заможний львівський міщанин Степан Дропан подарував свою друкарню львівському Свято-Онуфріївському монастирю, яка дісталася йому завдяки тестю Йоганну Зоммерштайну,
Друга з відомих в Україні друкарень заснована у 1573 р Іваном Федоровичем у Львові. Великі борги, судові справи з кредиторами підірвали здоров’я Івана Федорова. Поховано його на цвинтарі в Онуфріївському монастирі у Львові. 
На надгробку Федоровича викарбувано напис у перекладі І. Крип’якевича: «Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм заходом занедбане друкарство обновив.» Напис свідчить, що друкарство в Україні існувало до московського гостя і мало корені з тогочасних німецьких князівств, а не з Московії, як на тому наполягають науковці Росії.
У Кракові задовго перед тим, друкував Швайпольт (Святослав) Фіоль (бл.1460 — після 1526), уродженець міста Нойштадт-на-Айші над р. Айш у Франконії (Німеччина), імовірно, німець або русин за походженням. «Осьмогласник» (або «Октоїх», 1491, з українськими мовними ознаками) з дереворитом «Розп’яття» – перша з книг, які Швайпольт Фіоль почав друкувати староукраїнською мовою, кирилицею, що започаткувало абетки України, Білорусії, Болгарії, Румунії (Валахія, Молдавія), Сербії.
На фото пам’ятник Іванові Федорову у Львові розташований на вулиці Підвальній, 13, встановлений 26 листопада 1977 р
