26 березня 1561 р. Старокостянтинів (Хмельниччина) отримав Магдебурзьке право, яке встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів.
Не завжди місто на Чорному шляху носило таке ім’я.
«5 січня 1561 року нащадки Лабунського продали Колищенці князеві Костянтину-Василю Острозькому. За три місяці Острозький отримав від польського короля Сигізмунда Августа привілеї на право заснування міста, ярмарку та магдебурзького права для цього міста. У місті оселилися перші євреї. Спочатку називався містом Констянтинів, після заснування міста Новокостянтинова (нині село Летичівського району Хмельницької області) в 1632 році був перейменований на Старокостянтинів.» – Вікіпедія.
Місто належало до земель Болохівських князів, знаходилось на Чорному шляху. Його заснували як с. Колищенці, зберігся указ короля від 1505 р. про володаря села Івана Лабунського. 5 січня 1561 року нащадки Лабунського продали Колищенці князеві Костянтину-Василю Острозькому. За три місяці Острозький отримав від польського короля магдебурзьке право для цього міста. З того часу містобуло пов’язане з іменем кн.. Костянтина: Констянтинів, з 1632 р – Старокостянтинів. У 1593 році під містом були розбиті війська повстанців під проводом Криштофа Косинського
1595 і 1596 роках через місто проходили війська під проводом Северина Наливайка.
У 1599 р у Старокостянтинові була заснована академія.
У 1648 р під Старокостянтиновом, біля села Пилявці, відбулася переможна битва армії Богдана Хмельницького та армії Яреми (Ієремії) Вишневецького та Домініка Заславського.
