6 січня 1429 року у славному Лучеську на Стиру, великий князь литовський Вітовт Кейстутович приймав польського короля Яґайла з дружиною Софією та двома маленькими синами. 
До замку Любарта в Луцьку з’їжджалися європейські монархи. Вітовт зустрічав поважних гостей в оточенні побратимів з часів військових походів, маршалків Яна Ґаштольда, Румпольда та Семена Гольшанського, придворного дипломата Миколи Малдрика з Кобелі та писаря Миколи Цибульки Чеховського.
Тут, у величному замку Великого князя литовського Любарта 9 – 29 січня 1429 року відбулася найбільша в середньовічній історії України та всієї Східної Європи міжнародна конференція європейських монархів, котру організував князь Литви Вітаутас Великий та імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембурзький.
У роботі з’їзду брали участь:
король Польщі Владислав II Ягайло,
король Норвегії і Данії Ерік Ерік VІІ Померанський,
імператор Німеччини, він же король Чехії та Угорщини Сигізмунд Люксембурзький,
московський князь Василь ІІ Темний (Темний, бо осліплений політичними ворогами; син Софії Вітовтівни, онук Вітовта, прадід Івана Грозного),
хани Перекопської, Донської, Волзької орд,
повноважний посол візантійського імператора Іоанна VІІІ Лев Кантакузін,
представник Папської держави, папи Римського Мартина V (в особі легата Андрія Домінікана),
представник київського патріарха,
магістр Лівонського ордену Зігфрід Шпангайм,
магістр Тевтонського ордену Герхард фон Балгі,
представник Молдавського князівства.
Серед тих, хто взяв участь у з’їзді монархів, був прапрадід Лесі Українки, Степан Вукшич Косач – воєвода Герцеговини, герцог Захум’я, Примор’я та Святого Сави.
Серед делегатів були аристократичні литовські та руські князівські роди – Острозькі, Санґушки, Чорторийські, Курцевичі, Четвертинські.
Загалом 15 тисяч осіб прибуло до Луцька. Для них приготували двори та будинки не тільки в Луцьку, а й на його околицях. Щоденно гості споживали по 700 бочок питного меду, вина й мальвазії, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів, зубрів, диких кабанів!
Які питання обговорювали на з’їзді європейські монархи?
1. Коронування Великого князя Литовського Вітовта (Вітаутаса). На з’їзді Литва мала стати королівством, Вітовт мав бути коронований надісланою від папи римського короною. Найбільш активним прихильником коронування Вітовта був імператор Сигізмунд. Польська Корона, посилаючись на Кревську унію 1385 р., виступила проти коронування. Втім удалися до напівправди: заявили, що ніхто не заперечує, але остаточне рішення буде ухвалено на наступному з’їзді монархів у Вільно восени 1430 року. Польські шляхтичі на шляху до Вільно перехопили корону, яку вже вислали Вітовту папа та імператор, знищили її. 27 жовтня 1430 року Вітовт раптово помер. Велике князівство Литовське так і не стало королівством.
2. Створення антитурецької коаліції.
3. Доля молдавських земель.
4. Релігійні питання, проблеми об’єднання католицької та православної церков.
5. Обговорювався стан справ у економічному та політичному об’єднанні північно-німецьких князівств.
