8 грудня 1322 р. перша письмова згадка про село Будераж Здолбунівського району рівненської області. Цього дня князь Любарт Гедимінович подарував луцькій церкві Іоана Богослова маєтності кількох сіл, зокрема «Будорозк» або «Будораж».
Як пояснює мудра Вікі, «Назва Будераж належить до старовинних типу Вітораж, Збараж, Кураж, де кінцеве «ж» утворилось з «д» внаслідок давньої специфіки формування присвійних прикметників. Тому Будераж — це первісний прикметник, що відповідає на питання «чий» (населений пункт). Він утворений з імені людини Будерад, де початкове «Буд» розвинулось з дієслова будити, а «рад» — із радіти, що в комплексі могло виражати побажання народженому: «Хай буде радісним, нехай стане бадьорим!» Давні імена зразка Будерад, Собірад, Милорад засвідчені з кінця XI століття і вживаються подекуди й зараз».
