7 – 8 грудня 1991 (субота, неділя) у державній резиденції Вікулях (під Брестям, Біловезька пуща, Білорусія) відбулася зустріч Президента України Лелніда Кравчука, Президента Росії Бориса Єльцина і Голови Верховної Ради Республіки Бєларусь Станіслава Шушкевича.
8 грудня 1991 року вищі посадові особи трьох союзних республік РРФСР, БРСР, УРСР підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), що означало припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Угоду про створення Співдружності незалежних держав (СНД) підписали також керівники урядів України та Білорусі – Вітольд Фокін і В’ячеслав Кебич і перший заступник голови російського уряду Геннадій Бурбуліс. 8 грудня всі шестеро діяли цілком раціонально, використовуючи заздалегідь підготовлені командами згаданих лідерів напрацювання. Угода констатувала, що «Радянський Союз припиняє існування як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність», і намітила шляхи демонтажу державної будови СРСР.
У спільній заяві глав держав зазначалося, що СНД є відкритим для приєднання всіх держав – членів СРСР, а також інших держав, що поділяють цілі та принципи Угоди. Держави-члени СНД гарантували виконання міжнародних зобов’язань, які випливали з договорів і угод колишнього СРСР, забезпечення єдиного контролю за ядерною зброєю та її нерозповсюдженням.
У 2013 році колишній керівник Білорусі Станіслав Шушкевич заявив про зникнення оригіналу Біловезької угоди, що було виявлено ним у ході роботи над мемуарами. Як повідомляв «Голос Америки», при цьому деякі колишні представники керівництва Білорусі і високопоставлені співробітники апарату СНД підтверджували, що мають доступ лише до копій цього документа (http://www.golos-ameriki.ru/a/ussr/1599030.html). Втім зникнення оригіналу договору про розпад СРСР та створення СНД не може мати жодних юридичних наслідків, адже є завірені відповідно до міжнародних стандартів копії, у тому числі в архівах ООН.
Щось мені нагадало «зникнення» документів Переяславської угоди…
