28 вересня 1651 р. після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви між урядом Речі Посполитої та гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким укладений Білоцерківський мир.
Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою Речі Посполитої.
Шляхті Речі Посполитої поверталися маєтки у Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
гетьман зобов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.
гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.
Під час ратифікації Білоцерківського договору сеймом Речі Посполитої 9 березня 1652 р. шляхтич із Литви Владислав Сіцінський першим в історії своїм єдиним Liberum veto заблокував рішення сейму. Це дало змогу Б. Хмельницькому ігнорувати умови договору, а у травні 1652 р. після початку воєнних дій Б. Хмельницький анулював Білоцерківський договір.
