22 вересня 1934 р. Президія Ради народних комісарів України та ЦК КП(б)У ухвалили звернення до народу із закликом посилити боротьбу із фашистськими загарбниками.
А рівно за п’ять років, 22 вересня 1939 р. відбувся спільний парад військ Вермахту та РККА в Бересті (Бресті). Парад переможців приймали: комбриг Кривошеїн та генерал Гудеріан. На трибуні стояли поряд радянські та німецькі офіцери, вони посміхалися, палили цигарки. Солдати РЧА та Вермахту на площі біля трибуни. Марширували колони елітних підрозділів, пролітали літаки.
45 хвилин тривав парад. Далі на площі пролунав гімн Третього Рейху і прапор зі свастикою спущено. Потім – гімн СРСР і радянський солдат підняв червоний прапор. В урочистій атмосфері Радянському Союзу передали місто Брест.
Нарешті довгоочікуваний банкет із шампанським, коньячком для вищого керівництва.
Цього ж дня СРСР і Німеччина попередньо встановили демаркаційну лінію між своїми окупаційними зонами в Польщі.
У цей момент у Форті Сікорського знаходився не вибитий Гудеріаном польський батальйон капітана Радзишевського з єдиною цілою зброєю. Напередодні командування Війська Польського дало наказ відступати. Комбат Радзишевський дозволив підлеглим відступ. Сам вирішив боротися, бійці залишилися з ним.
Цього дня совєти вирішили завершити справу Вермахту: вони здійснили три невдалі атаки. 26 вересня червоні задіяли важку артилерію, потім на переговорах запропонували здатися. Не маючи боєприпасів, польські вояки відступили, але пани комуністи виловили героїв, через рік їх перевели під Катинь і знищили.
22 вересня 1939 р. Львів і Стрий окупували війська радянської армії.
Як сказав Станіслав Людкевич під час “урочистого” засідання у Львівській опері у “золотому” вересні 1939-го – “Нас звільнили. І на це нема ради!”
