2 серпня 1377 р. у час боротьби за престол хана Золотої Орди татарський царевич Арапша (Араб-шах Муззаффар) вирішив нанести візит ввічливості війську нижньогородського князя Івана Дмитровича. Була неділя московити доблесно крокували, беручи все, що погано лежить: особливо мед-пиво. За славною бойовою традицією віддалися Бахусу: набралися градусів, як Сірко бліх. І ніхто ж не попередив, що Арапша на Вовчій Воді.
Що робили п’яні московити на річці П’яні? Про це говорить Сімеонівський літопис: «И собралось великое войско, и пошли они за реку за Пьяну. И пришла к ним весть о том, что царевич Арапша на Волчьей Воде. Они же повели себя беспечно, не помышляя об опасности: одни — доспехи свои на телеги сложили, а другие — держали их во вьюках, у иных сулицы оставались не насаженными на древко, а щиты и копья не приготовлены к бою были. А ездили все, расстегнув застежки и одежды с плеч спустив, разопрев от жары, ибо стояло знойное время. А если находили по зажитьям мед или пиво, то пили без меры, и напивались допьяна, и ездили пьяными. Поистине — за Пьяною пьяные! А старейшины, и князья их, и бояре старшие, и вельможи, и воеводы, те все разъехались, чтобы поохотиться, утеху себе устроили, словно они дома у себя были. 
І вчинили погані вбивство нетверезих. Князь Іван Дмитрович кинувся на тверезому коні в річку й даремно погубив животину. Увечері боротьба з пияцтвом закінчилася.
Перемога так окрилила воїнів Арапші, що вже п’ятого серпня вони взяли Нижній Новгород.
