Минуй нас пуще всех печалей
И барский гнев, и барская любовь.
О. Грибоєдов
Такою «барською» любов’ю та ненавистю до гетьмана Івана Мазепи палав московський цар Петро І. Іван Степанович – один із найбагатших монархів Європи мав найвищі титули і нагороди.
Тільки двоє в царській імперії (Мазепа і Строганов) мали титул князя Священної Римської імперії. Саме цей титул давав право Мазепі укласти договір із шведським королем без огляду на волю Петра І.
У 1698 р. імператор запровадив Орден святого апостола Андрія Первозванного. 
Першим кавалером ордена став адмірал Федір Головін, другим – гетьман Лівобережної України Іван Мазепа (1700), цар – сьомим.
Та щойно 70-річний гетьман уклав із 27-річним королем Швеції Карлом угоду, де була умова: «Україна обох сторін Дніпра має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння», Петро І змінив милість на гнів. Помста яріла в тілі імператора: покарати, зганьбити, стерти ім’я Мазепи з історії.
9 листопада 1708 року в Глухові, куди приїхав Петро зі своїм штабом, зібрали духовенство, старшин і козаків. Відбулася літургія, на якій митрополит Київський та архієпископи Чернігівський і Переяславський – піддали Мазепу анафемі. З цього часу Івана Степановича називали тільки Іудою.
Потім на центральній площі відбулася заочна страта «зрадника». На ешафот встановили ляльку, що зображувала Мазепу в повний зріст, з усіма регаліями гетьмана, зі стрічкою ордена Святого апостола Андрія Первозванного через плече. Андріївські кавалери Меншиков і Головкін вийшли на ешафот, розірвали виданий Мазепі патент на орден Андрія Первозванного та зняли з манекена андріївську стрічку. Далі ляльку кинули катові, який за мотузку тягнув манекен до шибениці і повісив.
Через три дні, 12 листопада, Мазепу піддали анафемі в кремлівському Успенському соборі Москви в присутності царевича Олексія. Пролунав маніфест Петра про зраду Мазепи, молебень, після якого екзарх патріаршого престолу Стефан Яворський тричі виголосив: «Изменник Мазепа за крестопреступление и за измену великому государю буди анафема!»
Але це не кінець. 27 червня 1709 р. закінчилася Полтавська битва.
И где ж Мазепа? Где злодей?
Куда бежал Иуда в страхе?
Зачем король не меж гостей?
Зачем изменник не на плахе?
А. С. Пушкин. Полтава
Який же хворий розум треба мати, щоб скласти детальний опис медалі Іуди! 
Якщо один срібний – 136,3 грами, то 30 – чотири кг. Разом із ланцюгом – 5 кг. Уже 11 липня з-під Полтави Меншиков написав указ царя в Ижорську канцелярію: «Зделать тот час манету серебряную весом в десять фунтов, а на ней вырезать Иуду на асине повесившагося и внизу тридесять сребреников лежащих, и при них мешек, и назади подпись: треклятый сын погибельный Иуда, еже за сребролюбие давится.»
Петро І відправив загін за Карлом XII та Мазепою, наказав доставити гетьмана живим. Не знаю, чи склав цар сценарій вручення ордену Іуди. Коли ж довідався цар-батюшка, що втікачі в Османській імперії, послав Петра Толстого в Константинополь. Запропонував великому турецькому візиру 300 000 єфимків за допомогу у видачі Мазепи, але той відмовився.
Орден Іуди було виготовлено в єдиному екземплярі. Це було срібне коло вагою 5 кг із зображенням Іуди Іскаріота, який повісився на осині, внизу зображення 30 срібних і напис: «Треклят сын погибельный Иуда еже ли за сребролюбие давится».
Орден виготовлено, але вручати нікому. Петро Олексійович шаленів: зруйнували Січ, спопелили гетьманську столицю Батурин, зрівняли з землею монастир матері Мазепи, в усіх документах вичистили ім’я Мазепи. 22 вересня 1709 р. Іван Степанович упокоївся.
Носив орден Іуди царський блазень князь Юрій Шаховський, нагадуючи, що диктатори ніколи нікому нічого не прощають і живляться сценаріями помсти.
