UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Мазепа. Любов і гнів

Мазепа. Любов і гнів

Минуй нас пуще всех печалей
И барский гнев, и барская любовь.
О. Грибоєдов
Такою «барською» любов’ю та ненавистю до гетьмана Івана Мазепи палав московський цар Петро І. Іван Степанович – один із найбагатших монархів Європи мав найвищі титули і нагороди.
Тільки двоє в царській імперії (Мазепа і Строганов) мали титул князя Священної Римської імперії. Саме цей титул давав право Мазепі укласти договір із шведським королем без огляду на волю Петра І.
У 1698 р. імператор запровадив Орден святого апостола Андрія Первозванного.
Першим кавалером ордена став адмірал Федір Головін, другим – гетьман Лівобережної України Іван Мазепа (1700), цар – сьомим.
Та щойно 70-річний гетьман уклав із 27-річним королем Швеції Карлом угоду, де була умова: «Україна обох сторін Дніпра має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння», Петро І змінив милість на гнів. Помста яріла в тілі імператора: покарати, зганьбити, стерти ім’я Мазепи з історії.
9 листопада 1708 року в Глухові, куди приїхав Петро зі своїм штабом, зібрали духовенство, старшин і козаків. Відбулася літургія, на якій митрополит Київський та архієпископи Чернігівський і Переяславський – піддали Мазепу анафемі. З цього часу Івана Степановича називали тільки Іудою.
Потім на центральній площі відбулася заочна страта «зрадника». На ешафот встановили ляльку, що зображувала Мазепу в повний зріст, з усіма регаліями гетьмана, зі стрічкою ордена Святого апостола Андрія Первозванного через плече. Андріївські кавалери Меншиков і Головкін вийшли на ешафот, розірвали виданий Мазепі патент на орден Андрія Первозванного та зняли з манекена андріївську стрічку. Далі ляльку кинули катові, який за мотузку тягнув манекен до шибениці і повісив.
Через три дні, 12 листопада, Мазепу піддали анафемі в кремлівському Успенському соборі Москви в присутності царевича Олексія. Пролунав маніфест Петра про зраду Мазепи, молебень, після якого екзарх патріаршого престолу Стефан Яворський тричі виголосив: «Изменник Мазепа за крестопреступление и за измену великому государю буди анафема!»
Але це не кінець. 27 червня 1709 р. закінчилася Полтавська битва.
И где ж Мазепа? Где злодей?
Куда бежал Иуда в страхе?
Зачем король не меж гостей?
Зачем изменник не на плахе?
А. С. Пушкин. Полтава
Який же хворий розум треба мати, щоб скласти детальний опис медалі Іуди! Якщо один срібний – 136,3 грами, то 30 – чотири кг. Разом із ланцюгом – 5 кг. Уже 11 липня з-під Полтави Меншиков написав указ царя в Ижорську канцелярію: «Зделать тот час манету серебряную весом в десять фунтов, а на ней вырезать Иуду на асине повесившагося и внизу тридесять сребреников лежащих, и при них мешек, и назади подпись: треклятый сын погибельный Иуда, еже за сребролюбие давится.»
Петро І відправив загін за Карлом XII та Мазепою, наказав доставити гетьмана живим. Не знаю, чи склав цар сценарій вручення ордену Іуди. Коли ж довідався цар-батюшка, що втікачі в Османській імперії, послав Петра Толстого в Константинополь. Запропонував великому турецькому візиру 300 000 єфимків за допомогу у видачі Мазепи, але той відмовився.
Орден Іуди було виготовлено в єдиному екземплярі. Це було срібне коло вагою 5 кг із зображенням Іуди Іскаріота, який повісився на осині, внизу зображення 30 срібних і напис: «Треклят сын погибельный Иуда еже ли за сребролюбие давится».
Орден виготовлено, але вручати нікому. Петро Олексійович шаленів: зруйнували Січ, спопелили гетьманську столицю Батурин, зрівняли з землею монастир матері Мазепи, в усіх документах вичистили ім’я Мазепи. 22 вересня 1709 р. Іван Степанович упокоївся.
Носив орден Іуди царський блазень князь Юрій Шаховський, нагадуючи, що диктатори ніколи нікому нічого не прощають і живляться сценаріями помсти.

Бер 20, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван Мазепа. Початок шляхуМикола Гербель
You Might Also Like
 
Аґнон
 
Маки меланхолії

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Історичні події2,521
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.