5 серпня 1933 року Біломорканал імені Сталіна відкрили офіційно з відповідними урочистостями.
Цього дня 1933 р. на будівництві Біломоро-Балтійського каналу розстріляно тисячу українців. Це пов’язано із фінальними зачистками секретного об’єкту, адже 2 серпня 1933 р. офіційно став до ладу Біломорсько-Балтійський канал (першопочаткова назва — «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна», відоміший за скороченням «Біломорканал»), що з’єднав Біле море та Онезьке озеро. На каналі міститься 19 шлюзів, 15 гребель, 49 дамб та 12 водоспусків.
Прокладали канал раби – в’язні ГУЛАГу, керувало начальство НКВС СРСР. Начальником будівельних робіт був колишній одеський мільйонер, кримінальний авторитет Нафталій Аронович Френкель – майбутній генерал, тричі кавалер ордену Леніна.
За різними даними, на будівництві працювали близько 280 тисяч ув’язнених, померло до 300 тисяч робітників (смертність досягала 700 осіб на добу). Померлих від виснаження і хвороб навіть не відвозили на кладовище. Їхні тіла кидали прямо в бетон при заливці шлюзів та причальних стінок. Проте загальна кількість в’язнів не зменшувалась, оскільки на споруджуваний канал постійно привозили поповнення. Я розмовляла з багатьма будівниками Дніпрогесу: ситуація була аналогічною.
Порівняйте!
Панамський канал довжиною 80 км будувався 28 років,
Суецький канал вдвічі довший – довжина 160 км — 10 років,
Біломорканал довжиною 227 км був пробитий за 1 рік і 9 місяців. Голими руками «канал армійці» виконали земляні роботи обсягом у 21 000 000 кубометрів, пробили 37 км шляху через гранітні скелі. 
Оскільки сталінський режим мав за мету знищити місцеве населення Карелії – фінів і карелів, щоб заселити їхні землі росіянами, то їх було на будівництві найбільше. Працювали на будівництві каналу українці-куркулі.
Три роки на каналі відпрацював відомий історик та мистецтвознавець Федір Ернст, якого було заслано за його німецьке походження та публічний виступ проти знищення Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
Два роки на Біломорканалі відбув Данило Нарбут — син видатного українського художника Георгія Нарбута. Його заарештували за сфальсифікованими даними про «антирадянську змову».
Працювали на каналі і родичі Агатангела Кримського, відомий кубанський бандурист Іван Гавриш. Півтора року на Біломорканалі відбув Андрій Ющенко — батько Президента України Віктора Ющенка.
Дивовижною була доля поетки від Бога – Ладі Могилянської. Нащадок гетьмана Лободи – Юзеф Лободовський називав Ладю та Олену Телігу поетками ХХ ст. Ладю читали, вивчали напам’ять її поезію:
Вітер весняний співає
Пісню свою золоту…
Вітроньку! Тихо! Благаю!
Яблуні білі в цвіту…
Не розривай їх, не треба!
Знаєш ту казку життя?
Тут десь кінчається небо
І починаюся я.
Казку громів і блакиті…
Тихо назустріч іду…
Хочу по новому жити!
Яблуні білі в цвіту…
За жовто-блакитну казку громів і блакиті, за розповсюдження контрреволюційної літератури 30-річну поетку засудили до розстрілу із заміною на десять років ув’язнення у таборах. Термін відбувала на будівництві Біломоро-Балтійського каналу.
Рейки, чи морфій, чи шворка, чи куля —
Всі крізь життя несемо талісман такий!
Що ж нам робити, як ми не забули
Днів легендарних смішної романтики?
Працювала на «земляных» (скельних) роботах на каналі. Коли на будівництві каналу почалася величезна пожежа, адміністрація пообіцяла дострокове звільнення сміливцям, які будуть гасити полум’я. Ладя опинилась серед них і вижила у пожежі. Вона дістала статусу «вільнонайманої», і жила вже не за колючим дротом. Мала насолоду від спілкування з академіком Дмитром Ліхачовим. Тоді чернігівка Ладя (Лідія) Михайлівна Могилянська у видавництві Дмиттабу НКВС випустила свою першу і останню збірку «Два канала».
Про її поезію говорив Горький, називаючи твори досконалими, відзначав позитивний вплив перевиховання в таборі. У 1933 р. Ладю нагородили значком «Строителю Беломорстроя».
У таборі до Ладі прийшло пристрасне кохання. Її чоловіком став начальник табору, кращий друг Ягоди, старший майор держбезпеки Сеня Фірін.
Звільнення, Москва… Удруге заарештована 11 травня 1937 року у справі Фіріна за участь у контрреволюційній терористичній організації. Ладю Могилянську розстріляли 6 червня 1937 р.
Отак і нищили нашу еліту.
