Міцкевич Олександр Миколайович, відомий вчений у галузі римського права, молодший брат Адама Міцкевича народився 7 січня 1801 (1804 р.) у фільварку Заосся під Новогрудком. Тепер Новогрудок – це Білорусь, а понад двісті років тому тут була «Литва» (Велике Князівство Литовське, що творило разом із Короною Річ Посполиту). Його батько Микола Міцкевич, адвокат, який воював колись під проводом Костюшка; мати – Барбара Маєвська. Сім’я рано втратила Миколу Міцкевича, але Олександр дав слово, що навіть без батькової допомоги закінчить навчання у Віленському університеті, у 1823 р. він отримав ступінь кандидата. У 1827 р. О.М. Міцкевич захистив дисертацію на ступінь маґістра законознавства та церковного права. Декілька років викладав у Волинському ліцеї (м. Кременець) римське право та цивільне польсько-литовське.
33-річний О. Міцкевич став першим професором юридичного факультету та першим завідувачем кафедри римського права Київського університету. Лекції О. Міцкевич читав латиною, часом пояснюючи російською.
У 1839 р. переведений на посаду ординарного професора римського права Харківського університету. У 46 років професор одружився з Терезою Тераєвич. Мав сина та дочку. У Харкові О.М. Міцкевич із родиною мешкав по вул. Чернишевській, № 8.
У 1858 р. О.М. Міцкевич залишив викладацьку діяльність і був звільнений на пенсію. Автор кількох праць з історії польсько-литовського права переїхав під Кобрино, де мав маєток із назвою «Губернія».
Там Олександр Міцкевич упокоївся у віці 70 років. Похований у Харкові на римсько-католицькому цвинтарі.
З його нащадків у місті відомі син Цезар і внук Адам.
