14 січня 1926 р. у Запоріжжі на території німецької колонії Шенвізе (пр. Соборний, 9) відкрився культурний центр менонітів. Будувався упродовж 1924-1925 рр. за проектом архітектора Дітріха Тіссена ((1870-1937), уродженець колонії Хортиця (Верхня Хортиця), меноніт). Від старих людей чула, що будівля була зведена з цегли зруйнованого махновцями головного корпусу Олександрівської в’язниці (на вул. Тюремній, пізніше Жовтневій, зараз там військовий шпиталь). Там відбував термін Нестор Махно. 
Фото 1934 р.
6 листопада 1926 р. (Звісно, до свята Великого Жовтня!) палац отримав нову назву – театр-клуб «Металіст». У його приміщенні почав діяти перший у Союзі робітничий театр «Металіст», після війни – будинок культури ім. Жданова, зараз БК Авто-ЗАЗу.
У 1926 у приміщенні будинку культури працювала пересувна трупа українського театру Марії Заньковецької.
19 травня 1929 р. у приміщенні театру-клубу виступали: український поет Володимир Сосюра, письменник Сава Божко (перший чоловік Наталі Забіли), письменник-гуморист Василь Чечвянський (брат Остапа Вишні).
17 червня 1930 року до Запоріжжя з Херсона пароплавом прибула трупа театру «Березіль» Леся Курбаса. Виступали у приміщенні театру-клубу з 18 до 23 червня. Оскільки в місті проводився демонічний соціальний експеримент із «виробництва нової людини», то каси театру не працювали, квитків на вистави не продавали – все було режимі культпоходів робітництва. І хоч у місто прибув винятковий акторський ансамбль Й. Гірняк, М. Крушельницький, Г. Бабіївна, Н. Ужвій, О. Хвиля (самого Леся Курбаса не було), дозволили ставити тільки два твори: чотири рази «Пролог» і двічі оперету «Мікадо» (п’єса О. Вишні за участю М. Йогансена та М. Хвильового, музика Б. Крижанівського) – розважальний спектакль «легкого репертуару» про кохання принца Нанкі-Пу та гейші Юм-Юм.
У грудні 1939 р. у приміщенні самодіяльного театру «Металіст» Володимир Сосюра читав поему «Червоногвардієць» і ліричні вірші, а Аркадій Любченко – новелу «Гайдамаки». Обласна бібліотека влаштувала у фоє виставку творів українських письменників. Гості залишили автографи на своїх книгах.
У 1932 році трамвайна зупинка (маршрут №1) на вул. Дачній (Комсомольській) отримала назву “Металіст”.
