– І все-таки я з тебе не злізу. Давай далі про синів графа Миколи Демидова та баронеси Лізавети Строганової.
– Добре. Отже, старший син Павло Миколайович Демидов (6 серпня 1798 – 1840) Виховання та освіту здобув у Парижі, в ліцеї Наполеона (шестирічний курс на рівні середньої школи). Успішний підприємець, красень закохався у «рокову Аврору». 
Баронеса Єва Аврора Шарлотта Шернваль – фрейліна, статс-дама імператорського двору. Відомо, що фрейліни давали обіцянку не виходити заміж.
– Чому вона пішла на це?
– Бачиш, красуня, дочка і сестра красунь (у її сестру Емілію Шернваль був закоханий Лермонтов). Вперше вона закохалася й мала вийти за відомого фіна, але напередодні весілля він помер. Другий її коханий «синьоокий демон» Олександр Муханов посватався, отримав згоду – і помер до весілля. От тоді Аврора вирішила більше заміж не виходити. Їй співав дифірамби Пушкін, Баратинський. На її честь граф М. Ю. Вієльгорський на слова В’яземського написав романс-мазурку.
Їй було 28, йому (Павлу Демидову) – 38. Закоханий двічі сватався і отримував гарбуза. Нарешті в третій раз імператриця вмовила Аврору згодитися. Красуня погодилася. Щасливо побралися, народила єдиного сина Павла Павловича. 25 березня 1840-го чоловік помер. 
Шість років вона не дозволяла собі дивитися на чоловіків, але підняла очі – і голова пішла обертом. Це був поручник, красень, молодший за неї на шість років – Андрій Карамзін, старший син письменника. Шкандаль! Таємна радниця і поручник! Та вона пішла за коханого. І тривало щастя вісім років. 24 травня 1854 р. на Кримській війні загинув полковник Андрій Карамзін. Пережила Аврора і смерть невістки – дружини її Павла та й самого сина. Прожила 93 роки.
У 1831 р. Павло Демидов заснував Демидівську премію Петербурзької АН (20 тис. руб.) за кращі з різних галузях твори в Росії та 5 тис. руб. «на видання увінчаних академією рукописних творів». Хто не міг одержати премію? Член Петербурзької АН.
– Нам би так!
– А тепер питання: Чи відомо тобі, що
– у 1837 р. Дніпровський і Мелітопольський повіти досліджував і замальовував князь Сан – Донато?
– що наслідком цієї роботи стала книга «Подорож до Північної Росії та Криму через Угорщину, Валахію і Молдавію»?
– праця була удостоєна Петербурзькою Академією наук Демидівської премії і це був єдиний випадок, коли лауреат відмовився від грошової винагороди.
– Хто ж такий князь Сан-Донато?
– При народженні майбутній князь звався Анатолій Демидов, молодший син Миколи. Дебютував він на світ 1812 р. у Флоренції. Молодшому синові Анатолію (1812 – 1870) Микола Демидов заповів два мільйони річного прибутку. Багато коштів із цієї спадщини пішли на доброчинність. 
Брюллов Карл Павлович (1799–1852). Портрет А.М.Демидова, принца де Сан-Донато (1812 – 1870). 1831. Олія. Палаццо Пітті.
Так, 15-літній Анатолій Демидов замовив і щедро оплатив Карлу Брюллову картину «Останній день Помпеї»; пізніше Демидов подарував полотно Миколі І.
Фінансував розвідку запасів вугілля в Донецькому басейні. 25-річним Анатолій Демидов за власний кошт провів наукову експедицію півднем Росії – по Криму та Приазов`ю. Для цієї роботи він найняв 22 особи – видатних учених і художників. Очолив експедицію відомий професор гірської паризької школи Ле Пле. Він оплатив мандрівку Україною та роботу в 1837 р. французькому художнику Андре Дюрану (André Durand), який уклав і видав у Парижі альбом «Voyage pittoresque et archéologique en Russie».
Сам Демидов не просто мандрував, а робив блискучі замальовки й описи. Наслідки експедиції Анатолій Демидов узагальнив і видав у 1838 р. у Москві «фр. Esquisse d’un voyage dans la Russie méridionale et la Crimée».
Після подорожі А. Демидов повернувся до Італії, купив князівство Сан Донато біля Флоренції, одержав пишний титул, завів особисту гвардію. У 1841 р. одружився з племінницею Наполеона І графинею Матильдою де Монфор – дочкою короля Жерома. Правда, після кількох бійок молоді розлучилися. Цікаво, що князь у побуті спілкувався італійською, французькою, але російською ледь-ледь володів. У 1847 р. князь за свій труд дослідника удостоївся Демидівської премії й відмовився від грошової нагороди.
Анатолій Миколайович Демидов помер бездітним у Парижі 16 квітня 1870 р. Титул князя «Сан Донато» перейшов до його племінника Павла Павловича Демидова. 2 червня 1872 р. імператор Олександр II дозволив Демидову носити титул князя Сан-Донато і два італійських ордени — Св. Маврикія та Лазаря та Корони Італії.
Отакі сліди родичів Наполеона І в Україні.
Залишити відповідь