– А от, скажи мені, – не вгавала Хомівна, – у нас є два художники Мурашки. Вони родичі чи ні?
– Пікантне питання. Скоріше так (родичі), ніж ні. Микола Іванович Мурашко – живописець, педагог, засновник Київської художньої школи. Вчитель Казимира Малевича. Його рідний брат Олександр був іконописцем, дуже скупенький чоловік збирав кошти на власну майстерню. Він частенько приїздив у Київ до брата і мав роман із дочкою священика Марією Крачковською (за свідченням Андріана Прахова).
У 1875 році Микола Мурашко відкрив у Києві художню школу для всіх бажаючих. Здібні діти з бідних родин не тільки вчилися безкоштовно, а й отримували стипендії. Утримував заклад Іван Терещенко.
7 вересня 1875 року в Києві Маня Крачковська народила гріховний плід – сина Сашка. Бідна дівчина пішла з дому, народила потай і хотіла відмовитися від малого, але її брат забрав дитину до себе на Чернігівщину. Коли Сашкові було дев’ять років, його мати перейшла жити до Олександра Мурашка. На той час іконописець переїхав до Києва. Олександр Іванович Мурашко (вітчим) мав замовлення на роботи у Володимирському соборі, а отримував замовлення від Андріана Прахова. Роботи О,І,Мурашка збереглися й сьогодні: верхні, мармурові, колони іконостаса виготовлено в Італії, а нижні, дерев’яні, — у майстерні Мурашка. Так Сашко потрапив у вир мистецького життя: познайомився з художниками, які розписували Володимирський собор. Хлопець поганенько учився у школі, часто тікав з уроків. Прибігав до Володимирського собору, познайомився з В.Васнєцовим і М.Нестеровим, годинами сидів біля них, копіював. А ще він тікав «до раю»: так Сашко величав художню школу рідного брата вітчима Миколи Мурашка. На цей час вітчим придбав будинок на Малій Житомирській, 14. 
Там, у власному будинку вітчим розташував майстерню і бажав, щоб Сашко допомагав виконувати замовлення. Це впливало на їхні відносини – вони не складалися. Навіть коли Сашко захворів на запалення легенів, лікування оплатив Прахов, а не вітчим. Та вода камінь точить: брат Микола Мурашко та бос-замовнник А.Прахов разом із художниками В.Васнєцовим і М.Нестеровим зламали опір Олександра Івановича. Він погодився одружитися з Марією Крачковською і усиновити власного сина (гріх молодості). Відгуляли пізнє весілля, на якому О.Прахов був весільним батьком і була присутня вся майстерня. Сашко Крачковський погодився, щоб Олександр Мурашко його всиновив.
Як бачиш, доволі закручено все склалося. 
Портрет Миколи Мурашка, автор Олександр Мурашко «Старий учитель»
Залишити відповідь