22 серпня (3 вересня) 1914 р. до Львова увійшли московські завойовники. Вони знищили українські церкви та церковну літературу, ув`язнили й відвезли до Росії 60 заручників-українців, один із них митрополит Андрей Шептицький. Йому заборонили читати й писати.
Вивезли на Сибір 400 священиків УГКЦ, серед них о. Онуфрій, батько видатного математика Мирона Зарицького.
У вересні було заборонено видавати українські газети й журнали, закрили усі громадські організації українців.
Головна Українська Рада звернулася до українців із антиросійським маніфестом.
Відступаючи, москалі пограбували й поруйнували чимало українських установ, як наприклад НТШ у Львові, вивезли найцінніші речі з бібліотеки й музею «Народного Дому», провели ще одну серію арештів серед української інтелігенції й вислали арештованих до Туруханського краю, крім цього, вивезли ще 700 заручників у т. ч. дві третини українців… (Дорошенко, Історія України 1917-1923. – Т, 1. – с. 10). Серед вивезених були шкільний радник і автор підручників Іван Матвіїв, 60-літній економіст і філантроп Кость Паньківський, адвокат і журналіст Володимир Охримович, адвокат, філантроп Степан Федак та ін.
