8 листопада 1517 р. День Дмитра. На Тернопіллі у містечку Вишневець на геть порослій лісом горі, під якою в’юниться річка Горинь, замок Вишневецьких боронився в облозі. Тут були великий князь Костянтин Острозький, князі Збаразькі, Чарторийські та Юрій Радивіл /Радзивіл/. Бій із татарами хана Менглі – Гірея вони виграли, захопили татарський табір, звільнили бранців. А Іван Вишневецький одержав персональний подарунок: під час бою княгиня Анастасія народила йому сина. Усі славні вояки були запрошені на хрестини. Хрещеними батьками хлопчика стали князь Костянтин Острозький і княгиня Радивіл. Коли священик спитав, яке ім’я дати синові, князь Іван сказав:
– Дмитро хай називається, бо серед бою з поганцями народився, то хай буде їм страшний, як Святий Дмитро. Хай носить ім’я славного предка Дмитра-Любарта Гедиміновича.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Двадцятилітнім княжич звернувся до батьків: «Благословіть мене в дорогу! Хочу йти в Черкаси, до Остапа Дашковича». І став аристократ правою рукою намісника черкаського, згодом обійняв посаду намісника черкаського й канівського. У Черкасах і сьогодні через центральну площу проходить вул. Дмитра Вишневецького-Байди, веде до колишнього Черкаського замку, резиденції старости Черкаського кн. Дмитра Вишневецького.
У Острозі, 36-річний Дмитро закохався у 14-річну Гальшку (Лізавету), онуку князя Костянтина, дочку Іллі та Беати Острозьких. Та впала дівчина в око й князю Сангушку, який узяв замок у Острозі й змусив священика здійснити таїнство шлюбу. Так Гальшка стала Сангушко, про її нещасливу долю написано чимало. З того часу Дмитро Вишневецький не закохувався.
Тож князь Вишневецький і 300 його воїнів узялися будувати Січ, аби ворог не міг їх застукати у власному гнізді. Коли замок на малій Хортиці збудували, почали козаки кошового обирати. Звернулися до Вишневецького, а той подякував і попросив князем себе не величати.
– А як же тебе звати? Не хочеш князювати, значить, прийшов байдикувати, то й звися Байдою.
Так представник славного аристократичного роду став патроном козацької республіки. Заложивши оборонне гніздо козаччини у самому центрі Дикого Поля, Байда вирішив приборкати й задавити Кримську орду силами України та сусідніх держав. Пробував князь шукати союзників у Литві, у Московщині. У Михайла Грушевського читаємо: «Вишневецький із запалом віддається…модному тоді спорту – боротьбі з татарами». Разом із козаками він здійснив великі походи на Крим: у 1556 році, у 1558 році дійшов до Перекопу, наступного року керував облогою Азова, у 1561-му захопив кілька фортець у Криму й наблизився до Кафи. 2 липня 1559 р. чотири османські документи згадують про атаку, здійснену «Дмитрашкою (Вишневецьким) і невірними (козаками)» на фортецю Азов.
Італійські хроніки другої половини XVI ст. називали Д. Вишневецького «Великим воїном» – «Un grand soldato», король Сигізмунд ІІ Август надав українському князю винятковий титул «стражника на Хортиці».
Останні роки життя Дмитра Вишневецького пов`язані з іменем авантюрника Альбрехта Ласького. Того, що 20-літнім одружився з 50-річною княгинею Беатою Острозькою – матір`ю нещасної Гальшки. Юний Ласький, певно, втратив розум від щастя: він ув`язнив дружину в Словаччині і не випускав до кінця її віку. Коли 1562 року Байда разом із Альбрехтом Лаським поїхали до Варшави, на сеймі вітали їх оваційно, король ласкаво прийняв. У скорому часі Байда захворів, була гадка, що його отруєно, тому король прислав особистого лікаря. Та, не вилікувавшись, невгамовний князь втрутився у волоські справи (знову з подачі Ласького). Повстанці Томші розгромили військо Горакліда Деспота, а Вишневецького й П`ясецького відіслали до Цар-города.
У 1553 р. татари забрали у Федора Вишневецького (двоюрідного брати Байди) усю його родину у полон. Ніщо не допомогло, навіть звернення до польського короля, тоді Дмитро Вишневецький поїхав до Цар-города. Сулейман Пишний прийняв козака, а Роксолана захистила українця та допомогла визволити сім`ю Федора.
– Чому у «Пісні про Байду» сказано: «Візьми в мене царівночку, будеш паном на всю Україночку»? Від кого він відмовився? Чому?
Через десять років Роксолани вже не було у живих, а її дочка Мігрумаг (Місячний промінь) уподобала Вишневецького, але козак відкинув пропозицію: «Твоя царівночка поганая…».
Султан наказав полонених почепити на гаках. П`ясецький скоро помер, Байда ж карався три дні, він так екзотично проклинав Магомета, що турки змушені були обірвати муки козака. 14 вересня 1563 р. у Константинополі страчено 45-річного князя Дмитра Вишневецького Байду, засновника Запорізької Січі на острові Хортиця.
Залишити відповідь