UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » 2 березня 1839 р

2 березня 1839 р. Шевченко та Сошенко.

2 березня 1839 р. Петербург. Тарас Шевченко переїхав із будинку № 47 на 4-й лінії (Василівський о-в,) у буд. № 29 на 6-ії лінії у будинок Кононової до мадам Йогансон.
Що ж передувало переїздові? Спадає на думку перша зустріч Івана Сошенка з Тарасом Шевченком. Друг Соха (Сошенко) познайомив Тараса з Карлом Великим (Брюлловим), багато зробив для викупу Шевченка з кріпацтва. Після викупу Сошенко забрав Шевченка до себе жити. Ввічливого, скромного Івана, який жив за стародавніми законами предків, часом дивувала буйна вдача Тараса. За спогадами Івана Максимовича, Тарас зовсім змінився: часто їздив на вечори, гарно та дорого вдягався. “На якийсь час у нього вселився світський біс. Досадно мені й боляче було дивитися на його безладне життя, не властиве нашому братові художникові, який весь вік у мистецтві. “Отак, – думав я собі, – зрозумів він волю, що коштувала йому такої боротьби, таких страшенних зусиль”.
Кілька місяців вони жили в одному помешканні. Хазяйка квартири мала племінницю 15-річну сироту Марію Яківну Європеус “прехорошенькую немочку”, яка була натурницею обох художників, кокетувала з обома. Кажуть, що Шевченко написав портрет Марії, акварель “Жінка в ліжку”.
32-річний Іван був закоханий у дівчину, але ніяк не зважувався посвататися. Інколи ми забуваємо про роль недоторканості (незайманості) у ті часи, згадуємо тільки незайманість депутатів… І молодий, і молода мали йти до вінця незайманими. Сошенко був незайманим парубком.
І сталася прикра пригода. «Нашому братові художнику закохатися неважко, і я полюбив її від душі й навіть, грішний чоловік, подумував було з нею одружитися. Але Тарас зламав усі мої плани. Він швидко повів атаку проти Маші та відбив її у мене. Довго я приховував невдоволення їхніми близькими стосунками, нарешті не витримав. Вилаявши Тараса, я вигнав його з квартири.»
Після того, як Іван витягнув з ліжка коханої сусіда, вигнав його, у Сошенка стався нервовий зрив, розпочалися астма, туберкульоз.
Влітку 1839 р. Іван Сошенко здобув атестат на звання вільного художника, передчасно повернувся додому.
Шевченко за кілька днів знову змінив адресу, переїхав на 7-му лінію в будинок № 4 Аркаса до товариша по Академії Григорія Михайлова, якого не раз згадував.
Згодом Марія виїхала до Німеччини, де успішно вийшла заміж.
Тарас Шевченко і той, кого він називав «мій іскрений друже,» зустрічалися двічі: перший 1846 року в Ніжині. Другий 1859 року до Києва приїздив Шевченко, відвідав свого «іскреного друга», подарував йому кілька рукописів. У своєму домі Сошенко познайомив Тараса Григоровича із Михайлом Чалим, який став першим біографом Шевченка. Чалий записав із вуст Сошенка спогади про Тараса Григоровича, опублікував їх у «Основі». Сошенко простив Шевченка, але забути кривду не зміг.
У березні 1861-го Іван Сошенко приїхав на похорони Тараса Шевченка, хоч заліз у борги й мав неприємності на роботі. У травні 1861 р Сошенко провів Шевченка на Чернечу гору до місця останнього спочинку.

Бер 2, 2025Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Станіслав Потоцький РевераТаволга
You Might Also Like
 
Тарас Шевченко, як символ спротиву та боротьби
 
Букварь южнорусский
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 months ago Видатні людиІван Сошенко, Марія, Тарас Шевченко111
Недавні записи
  • Галина Севрук. Корені
  • Микола Береславський
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожникживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачкозакиграфікТарас ШевченкогетьманісториккомпозиторОУНскульпторБогдан ХмельницькийбієналепейзажистХарківакторКапністкороль ФранціїМосковіяжурналісткалікармитрополитграфікаСергій КорольовбойчукістпортретистпейзажІван АйвазовськийкраєзнавецьілюстраторхудожницяОлег ОльжичОсип КуриласконцтабірЯрослав МудрийбойчукістиІван ФранкоВовкІван Сошенко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok