У 1908 р. нащадок козака Ріпи – Ілля Рєпін змалював картину «Запорожці в Чорному морі», на якій оживає Чорне море, що розігралось не на жарт; серед цієі стихії чайка з відчайдухами… І нагадав твір рядки нашого Кобзаря:
Пливуть собі, співаючи;
Море вітер чує;
Попереду Гамалія
Байдаком керує.
Гамалію, серце мліє,
Сказилося море;
Не злякає! — і сховались
За хвилі — за гори. ( Т. Шевченко “Гамалія”)
І захотілося згадати добрим словом рід Гамаліїв, який оспівав Т. Шевченко. Рід дав Україні воїнів-звитяжців, козацьких полковників, гетьманів, вчених світової слави.
Шанувальником Тараса Григоровича був Ксенофонт Михайлович Гамалія (1858 р.н.) – дворянин, випускник Київського університету (1885), лікар, міський санітарний лікар Києва, видавець творів Т. Шевченка; офіційний опікун могили Т. Шевченка з 1894 р.
З 1805 року на острові Хонсю в Японському морі є ріг, якому Крузенштерн дав козацьке ім’я Гамалія.
Ім’ям Платона Гамалії названо скелі в Антарктиді, на Землі Королеви Мод.
