– І немає на тебе зятя Ердогана, клята бліда спірохето, – посилала побажання Хомівна. – Знову бурхлива ніч, хоч в око стрель!
Слова сусідки прозорі та зрозумілі за час війни. Згадують Хомівна стерховода рашистів і пана Байрактара – так звуть зятя Ердогана. За що? Ви й так знаєте…
-От ти сьогодні хоч на мить заснула?
Куди там? Сирени… А щойно задрімала… дзичить кровосос, шукає донора. От і згадалася мені давня пісня “Ой що ж то за шум учинився, що комарик та й на мусі оженився”, вперше зафіксована Леонідом Ягольницьким у 1719 р. у збірці пісень. У ті часи люди теж боялися говорити відкритим текстом, от і склали твори-рефлексії, де передавали людські стосунки через стосунки птахів, тварин. Такою була пісня «Комарик».
– Ясно, наче байка? – перепитують Хомівна. – Пам’ятаю, наш куток співав:
Ой що ж то за шум учинився,
Що комарик та й на мусі оженився?
А сусіди-полтавці виводили своєї:
Ой що се за жаль учинився,
Що комарик на мушенці поженився
Твоя правда це варіант, записаний Панасом Мирним. Зрештою, хто такий комарик? Муха? Чому учинився шум?
Ясно хто! Олексій, син реєстрового козака Григорія Розума з Лемешів та його дружини Наталії Розумихи. Завдяки чудовому голосу хлопця прийняли співаком до церковного хору. Російський полковник Вишневський, перебуваючи в Лемешах проїздом, узяв його до себе в службу. Згодом у Петербурзі звернувся до обер-гофмаршала графа Левенвольде, і той дав О. Розуму місце в хорі імператорських півчих (але прізвище ушляхетнили на Розумовського). Тут Олексія побачила дочка Петра І, цесарівна Єлизавета.
-Оце та муха-мушенця, «Що не вміє шити-мити, ні варити,
Що не вміє з комариком добре жити»?
Правильно. Цесарівну навчали танцям, музиці, вмінню одягатися, етиці, іноземним мовам. Мала Єлизавета слабкощі: щодня міняла новий одяг і частенько фаворитів. У 14 років Єлизавету оголосили повнолітньою, стали підшукувати їй наречених. Петро I планував видати її за французького короля Людовіка ХV, але трапився облом… Єлизавету почали сватати за німецьких князьків, зупинилися на кандидатурі принца голштинського Карла Августа, але той помер. На час зустрічі Єлизавети з Олексієм вона мала коханця Шубіна і боялася його. Зрештою красуня переступила свій страх: переконала графа Левенвольде поступитися їй молодим співаком. За збігом обставин Шубіна за наказом імператриці Анни заслали до Сибіру. 24-річна красуня віддала серце придворному співаку-бандуристу. Як ти розумієш шум учинився немалий: Цісарівна постійно підвищувала Розумовського, зробила його головним інтендантом свого двору, камер-юнкером. У день коронації Єлизавети (1741 р.) він став обер-єгермейстером, російським графом і кавалером ордена Св. Андрія Первозванного. У 1742 р. у Перово відбулося таємне вінчання Олексія з імператрицею (без права наступництва на трон). Розумовський отримав звання генерал-фельдмаршала, великі маєтності в Росії й Україні. Він сприяв організації поїздки Єлизавети в Україну (1744 р.), під час якої козацька старшина за підтримки Розумовського переконала царицю відновити гетьманство й обрала гетьманом Кирила Розумовського, молодшого Олексієвого брата. За активної участі Олексія Розумовського у 1745 р. відновлено Київську митрополію.
І не цар, не гетьман,
Не полковник,
А то ж мухи-зеленухи
Полюбовник!
Та сталося те, від чого у Олексія опустилися руки:
Ой сів же комар
На дубочку,
Звісив свої ніженьки
По листочку.
Через красу юного Шувалова Розумовський втратив кохання, але залишався чоловіком імператриці. Смерть Єлизавети, прихід царя Петра ІІІ… А потім:
Де взялася,
Шура-бура,
Вона ж того комарика
З дуба здула.
Шура-бура – це Катерина ІІ?
Гадаю, що так, хоч за правління Катерини II Розумовського ніхто не чіпав, сама імператриця Катерина II іноді відвідувала його.
Весела пісенька пішла в люди, її співали і заборонений радянцями Петро Лещенко, і унікальна співачка Квітка Цісик. Вояки УПА зробили пісню про кровососа своєю. «Ой що ж то за шум учинився, // Що Комар до повстанців зголосився», зрозуміло для того, «щоб кусати москалів»!
У 1923 році син полтавської селянки поет Корній Чуковський перетворив пісню на дитячу казку «Муха-Цокотуха» На щастя автора критикиня казки – вдова вічно живого Надія Крупська – не знала змісту нашої пісеньки, тому написала: «Что вся эта чепуха обозначает? Какой политической смысл она имеет? Какой-то явно имеет. Но он так заботливо замаскирован, что угадать его довольно трудновато…». Як бачиш тітка-невіглас не розгадала «политический смысл», що врятувало поета.
Бачиш, на які думки мене наштовхнув нахабний нічний візитер!
-Ти ба, ти просто розшифрувала пісеньку! Я б не додумалася…
Залишити відповідь