– От скажи мені чесно. – розпочала Хомівна, – що ти уявляєш, коли чуєш, що вночі рада ухвалила якесь рішення?
– По-перше, ненавиджу вирази «скажу чесно» і «павєрьтє мнє» – це слова професійних брехунів. Я можу помилятися, але кажу завжди чесно. По-друге, від повідомлення про «нічні подвиги» перед очима постає картина Івана Владимирова «Грабунок допомоги» 1922 року.
– А точніше…
– Голод – трагедія через природні катаклізми: посухи та неврожай; голод під час війни.
Голодомор – штучний голод, державний терор голодом, елемент гібридної війни.
– Україна ХХ століття пережила три сплановані кремлівською владою штучні голодомори:
1919 – 1922 рр.
1932-1933 рр.
1946-1947 рр.
Уже в 1918 році москалі запровадили проти українців гібридну війну, адже короткий період державності Української Народної Республіки вразив більшовиків швидким відродженням української нації. Щоб Україна не подумала вийти з «єдиної та неподільної Росії», позбавити червону імперію промислового, сільськогосподарського, людського потенціалу, природних багатств, треба було знищити українську ідентичність. Більшовики вдалися до спланованих гібридних засобів: голод, породжений першою світовою, переріс у червоний терор із застосуванням біологічної та хімічної зброї.
Погром української культури, інтелігенції, церкви та пограбуванням селян почався терором військ Муравйова, коли у містах знищували за українську мову, за вишиванку. У селах війська червоних загарбників супроводжували «продовольчі загони», що, виконуючи вказівку Леніна «хліба, хліба і хліба!!!», реквізували в українських селян зерно.
5 вересня 1918 р. Раднарком РСФРР видав декрет «Про червоний терор». «Забезпечення тилу шляхом терору» було названо «прямою необхідністю» більшовицької влади. В. Ленін узаконив терор як метод державного управління та комуністичного будівництва. Були створені робочі та селянські революційні трибунали, Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією й саботажем. Вони наділялися широкими повноваженнями для боротьби з «ворожими класами». Своєрідною інструкцією для терористів було вчення про класовий поділ суспільства:
1 «дружні класи» (робітники – гегемон і селяни – молодший брат),
2. «ворожі класи» (буржуазія, дворянство та духовенство). Тоді ж за наказом Леніна постали концтабори для ворожих класів (дворян і буржуазних спеціалістів).
У класовому бутерброді був «прошарок» — інтелігенція. Володимир Ленін дав визначення, що інтелігенція – не мозок нації, а лайно. З’явився наказ вождя пролетаріату брати інтелігентів у заручники і кожного десятого – розстрілювати, священиків знищити як клас.
Хто став мішенню номер один для державних терористів?
– Перші жертви індивідуального терору – харизматичні українські лідери: жахливе вбивство на очах сина міністра освіти Івана Стешенка, який розпочав українізацію шкіл; демонстративне вбивство ювеліра української пісні – композитора Миколи Леонтовича; пострілом у потилицю вбито 43-річного геніального художника Олександра Мурашка; отруєння князя Михайла Туган-Барановського, автора першого українського підручника з політекономії; демонстративне вбивство сина художника А.Маневича; серія загадкових хвороб і смертей військових командирів, серед яких 29-річний Василь Тютюнник – полковник генерального штабу Армії УНР, командувач Дієвої Армії УНР у 1919 році; багато дослідників доводять, що була біологічна війна.
– Біологічна чи хімічна?
– І біологічна (черевний тиф та іспанка), і хімічна (про її використання Тухачевський 12 червня 1921 р. підписав наказ за номером 0116). Хімічну зброю (хлор, фосген, іприт) використовували у каральних операціях проти сіл повстанців.
– А у нас коронований вірус?
– За різними даними, упродовж 1918 – 1919 років червоні терористи знищили понад півтора мільйона осіб. Класовий терор був підкріплений штучним голодом 1919 – 1921 рр., що мав на меті вимордувати міську інтелігенцію, бо урбанізована інтелігенція могла здійснити цивілізаційний вибір українців. Революційна влада відібрала у людей накопичення в банках, скасувала виплати пенсій, реквізувала антикваріат, коштовності, маєтності. Для працюючих були запроваджені продовольчі пайки. Щоб не дозволити селянам привозити продукти на базари; не випускати містян у бік сіл, військові охороняли виходи з міста, стріляли без попереджень.
29 липня 1921 р. політбюро ЦК КП(б)У надіслало до ЦК РКП(б) телефонограму, в якій зобов’язувалося зібрати в УССР 100 млн пудів продподатку з урожаю 1921 р.
7 жовтня 1921 року Ленін підписав постанови Ради праці та оборони про вивіз 57 млн пудів хліба з УСРР. Так штучний голод 1919-1921 рр., спрямований проти міської «буржуазної інтелігенції», через посухи та неврожай, відсутність зернових запасів переріс у Перший загальноукраїнський Голодомор (1921-1922). Взимку 1922 року голодували вже 8 000 000 українських селян.
У ці роки Фонд Нансена, Міжнародний Червоний хрест відправляли ешелони харчових продуктів. Наприклад, 15 квітня 1922 р. чехословацький уряд вирішив пожертвувати голодуючим УСРР 25 вагонів продовольства.
1922 року Ф. Нансен отримав Нобелівську премію миру «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним». Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців, складався з власної Нобелівської премії і точно такої ж суми його гонорарів.
Того ж 1922 року художник Іван Владимиров змалював, як доблесні червоні захисники вночі грабували гумконвої, картина – діагноз системи. Полотна художника зберігалися у родичів у США, автор жив у СРСР, навіть пережив Сталіна.
– Ти ба: сто років спливло, а все, як було…
