У 1620 році султан Осман II розробив план завоювання України, Речі Посполитої, а згодом і Центральної Європи; почав його втілювати. Король Речі Посполитої звернувся про допомогу до всіх монархів Європи, але крім глибокої стурбованості нічого не отримав. Довелося урядові Речі Посполитої звернутися до українських козаків по допомогу, обіцяючи різні права і привілеї.
28 вересня 1621 р. звитяжною перемогою 47-тисячного польсько-литовського війська під орудою 72-річного великого гетьмана литовського графа Яна Кароля Ходкевича та українських козаків (40 тисяч вояків) під керівництвом 39-річного гетьмана Петра Сагайдачного над 160-тисячною армією Османської імперії, зібраної з трьох континентів, завершилася битва біля міста Хотина. Після боїв, що тривали місяць, султан Осман II був змушений припинити війну. Козаки в черговий раз врятували Варшаву.
29 вересня 1621 р. у Хотині укладено Хотинське перемир’я між Річчю Посполитою і Туреччиною. Річ Посполита зобов`язувалася стримувати козаків від походів на татарські й турецькі володіння, а Туреччина – своїх васалів від нападів на територію Речі Посполитої.
Козаки врятували Варшаву, але втратили власний вихід до Чорного моря.
У одній із битв отруєною стрілою було поранено гетьмана Петра Сагайдачного, що спричинило його смерть 20 квітня 1622 р.
