Аеростат

«30 червня 1908 р. в Одесі пройшов перший у Російській імперії політ на аеростаті», – пише Вікіпедія і передають сьогодні ТБ-канали. Воно то так, але трохи не так…https://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F
Слово “аеростат” утворилося від двох коренів (грец. — повітря і грец. — стоячий, нерухомий) – це ж повітряна куля. І перша куля піднялася в повітря не на Росії, а в Україні трохи раніше. 4 березня 1784 року у Львові професор фізики Львівського університету Ігнацій Мартинович і доктор медицини Непомук Герман виготовили та запустили першу у світі повітряну кулю з автоматичним пальником на рідкому пальному для підігріву повітря у балоні. Це сталося через дев’ять місяців після польоту кулі братів Монгольф’є, пальним для якої була солома.
У 1874 році у Харківській губернії М. Т. Лаврентьєв на кулі-шарльєрі власного виготовлення виконав 10 польотів і досягнув висоти 6 000 м.
У 1908 році в Одесі було створено «Одеський аероклуб». Його члени закупили у Франції (Париж) оболонку для кулі, прикріпили до неї кошик для чотирьох осіб. 30 червня з майданчика двора на вул. Софіївській пілот Олексій ван дер Штруф пролетів над містом до 14 станції Великого Фонтана. Пізніше літав над морем до Тарханкута. Всього за два роки аеростат здійснив 21 політ, серед учасників польотів був письменник Олександр Купрін «Над землею» (1909).
Сергій Уточкін одним із перших піднявся на повітряній кулі. Він так захопився повітроплаванням, що придбав власний аеростат; на ньому в Єгипті заробляв гроші: літав над пірамідами та Сахарою.