Чорнобривці (tagetes) – рід трав родини складноцвітих.
Батьківщина – Центральна Америка. В Європу занесені після підкорення Кортесом царства ацтеків. У межах СРСР особливого поширення набули на Україні (сорт – чорнобривці відхилені).
Поки молилися ацтеки,
Зайд пропустивши без борні,
Кортес вправлявся у мистецтві
Облуди, підступу, брехні.
Століття поступу і праці –
До ніг мерзенного раба!
Він спить у царському палаці –
Яка ганьба! Яка ганьба!
Вже небо корчиться від суму:
«Нема вас, людоньки, нема!»
А вождь ацтеків Монтесума
Іще Кортеса обійма.
Ще вірить, що у цьому грищі
Когось помилують кати!..
Цвіли на площі чорнобривці –
Брунатні квіти гіркоти.
Передчуваючи печалі,
Яких не бачила земля,
Цвіли жагуче, мов кричали,
Та бог не чув їх звіддаля…
Загине скоро Монтесума.
Народ уярмлять. От і все.
І тільки інка Іма Сумак
Страждання їхні донесе.
А хто з ацтекської руїни,
Через безодні і світи,
Хто вас заніс на Україну –
Брунатні квіти гіркоти?
Чи то в новітньому столітті
Кимсь напророчене збулось?
Чи вам на цілім білім світі
Миліш країни не знайшлось?
Не відведуть вже небезпеку
Ні бог, ні ті, що на чолі.
І вимираєм, як ацтеки,
На рідній батьківській землі.
Пливе в печаль дорога пізня.
Останні дзвони відгули.
Колись, можливо, тільки пісня
Повість, якими ми були.
