«Сто років жити й Україні служити», – бажали друзі Саві Яськевичу, що він і зробив.
…1 серпня 1895 р. у Житомирі народився Сава Яськевич. Гарна родина, достаток дали можливість здобути престижну освіту у Житомирській гімназії, в Київському університеті та військовому училищі в Києві. Війни Сава не уникав: Перша світова, сотник Армії УНР. У мирний час Яськевич закінчив гірничу школу у Бориславі (1928), працював на Бориславському нафтородовищі. Одружився, ростив дітей.
У червні 1943 разом із сином Левком вступив до Дивізії «Галичина», брав участь у бою під Бродами, він і Левко були поранені. У 1944 р. – командир 8-ої тяжкої сотні дивізії «Галичина», навесні 1945 р. – командир 4-го полку 1-ї Української дивізії Української національної армії. Після закінчення війни разом із частинами дивізії був інтернований у м. Ріміні (Італія), був комендантом табору українських вояків. 1948 разом із іншими вояками табору був перевезений до Великобританії, звідки 1949 емігрував до Австралії, жив у Сіднеї.
Упродовж 34-х років Сава Яськевич був головою Союзу українських комбатантів Австралії.
Упокоївся столітній українець у Сіднеї.
